У селі М’ятин на Рівненщині в Свято-Покровському храмі ПЦУ понад 250 літ зберігається чудотворна Іверсько-М’ятинська ікона Пресвятої Богородиці.
Про це розповідають Рівненські новини.
У селі вважають, що завдяки заступництву Богородиці, з початку російської агресії з М’ятина семеро чоловіків пішли захищати Україну – і всі повернулися живими.
“Документально зафіксовано, що у нашому храмі ікона зберігається з 1756 року. За однією з версій, її написав Григорій з Перевередова, а благословив священник Олександр Лозовський. За іншою, образ виловили у річці Іква, принесли до храму – і він оновився. Відтоді місцеві жителі з покоління у покоління переказують історії про дивовижні випадки зцілення смертельно хворих селян”, – розповідає настоятель Степан Тростянчук.
У 1882 році у селі сталася велика пожежа. Згоріла дзвіниця, проте старенька церква залишилася майже неушкодженою. Але від давності зігнили підвалини і стіни почали просідати. Тому прихожани зібрали кошти на новий храм, але він згорів під час Першої світової війни. І вже у 1921-му звели церкву, якій нині виповнилося сто літ.
“Моя мама родом з М’ятина, і я у нашому Свято-Покровському храмі бував з раннього дитинства, – продовжує отець Степан. – Так Господь управив, що закінчив Волинську духовну семінарію і став настоятелем. Уже неодноразово переконувався – святий образ Богородиці допомагає людям у їхніх скорботах та немочах. Місцеві старожили розповідали про чоловіка із села Іваннє, який дуже швидко втрачав зір. Медики не давали жодної надії його зберегти. Якось цьому майже сліпому селянинові приснилася наша мятинська ікона у великому покривалі. Чоловік прокинувся, почав щиро молитися, і сталося диво – зір відновився. Лікарі не змогли пояснити цього незвичайного факту”.
Місцева жителька розповіла, як колись у храм привезли хлопчину на милицях.
“Він не міг самостійно ходити, але після молитви зцілився, – пригадує Валентина Богута. – У 1960-х роках розпочалося справжнє паломництво до нашої ікони. Люди приїжджали ще звечора. Особливо у десяту п’ятницю після Великодня. У М’ятині особлива служба – храмовий відпуст. Під час богослужіння у церкві не можна було повернутися, стільки народу одночасно молилося.
Відбувалися зцілення, але потім якось про чудотворний образ забули. Коли у 2014-му почалася війна на Сході, і семеро наших воїнів пішли на фронт, хіба не диво Господнє, що всі повернулися неушкодженими? Тільки заступництво Богородиці врятувало їх! Наш отець Степан молився за захисників України до святині, і Господь почув щирі молитви”.
