Візит Папи Римського Франциска до України засвідчить незалежність України для західного світу та підкреслить важливу сучасну геополітичну роль нашої держави.
Таку думку висловив посол України у Ватикані Андрій Юраш в інтерв’ю РІСУ.
“Україна готова прийняти Папу в будь-який час, навіть дуже оперативно. Звісно, це не мав би бути критично короткий проміжок часу, бо треба підготуватися. Але якщо є заяви церковних лідерів двох Католицьких Церков в Україні про те, що Папа буде в найближчому часі, то думаю, що варто до цього прислухатися і зрозуміти, що з їхнього боку такі заяви навряд чи були б зроблені, якщо б вони не опиралися на дуже конкретний ґрунт”, – зауважив Юраш.
Андрій Юраш і Папа Франциск
Він додав, що “Папа є людиною харизматичного духу, він дуже щирий, імпульсивний, і абсолютно всі розуміють, що його оце безпосереднє бажання бути корисним саме в певний моменті і в конкретних обставинах – може бути формалізоване і зреалізоване в рамках відзначення якоїсь дати чи відповідно до обставин, які несподівано складаються, тобто дуже несподівано і дуже непередбачувано”.
Посол нагадав, що Папа в своєму різдвяному зверненні Urbi et orbi згадав про Україну, так само і в кількох недільних молитвах він величезну увагу присвятив і присвячує Україні. З огляду на тривожну ситуацію навколо України, Папа Франциск проголосив 26 січня Днем молитиви за мир, а під час зустрічі з паломниками у Ватикані 9 лютого склав подяку всім, хто відгукнувся на його заклик молитися за Україну, назвавши війну – безумством.
“Україна перебуває у фокусі уваги Святішого Отця. Це говорить про нього як про реального світового духовного лідера, який відчуває свою відповідальність за мир, за ціле людство, за цивілізацію, за всю систему цінностей, в рамках якої існувала християнська традиція. Тому ми маємо всі підстави говорити і передбачати, що в найближчому часі очікування Папи в нашій державі може бути зреалізоване”, – резюмував Андрій Юраш.
Посол також наголосив, що зараз Україна є на найвищому гребені уваги з боку світового співтовариства:
“Головна теза, яка зараз звучить на всіх рівнях і у всіх середовищах, формулюється так: якщо колись раніше, на початку війни з Росією, Україна потребувала Заходу, то зараз Захід потребує Україну. Бо Україна мобілізує весь західний світ на боротьбу за демократичні цінності, і цей світ починає все більше розуміти завдяки Україні вагу та значення тих принципів, які хоч для нього є базовими, але які з об’єктивних рацій вже втратили свою гостроту і самодостатню цінність, а Україна готова за них боротися, її громадяни готові вмирати на Майдані – і досі вмирають на фронті. Тому Україна має зараз максимальну підтримку з боку світового товариства. Україна не дає можливості Заходу, умовно кажучи, заснути. Тому приїзд Папи – це жест і свідчення нашої належності до західного світу. У рамках цієї парадигми ми гарантуємо, навіть в умовах війни, навіть в умовах страшного протистояння, такі ж можливості вільного розвитку усіх суб’єктів суспільного процесу, які гарантує й західне суспільство, не маючи ні війни, ні настільки ж серйозних економічних викликів. Тобто, коли говоримо про Україну і Західний світ, то немає сумнівів, що йдеться про логіку взаємин рівних партнерів, які усвідомлюють об’єктивну залежність одне від одного”.
