Україна вісім років живе в умовах військової агресії з боку Росії, яка час від часу вдається до залякування і погроз, щоб посіяти серед українців страх, тривогу, паніку, які паралізують волю людини, сковують її дух, а відтак роблять залежною і підконтрольною.
Про це написав Предстоятель Української Православної Церкви (ПЦУ) митрополит Епіфаній на своїй сторінці у Facebook.
“Людям, що бояться, легше нав’язати будь-яку думку, диктувати умови, маніпулювати ними, використовувати. Тому коли бере гору страх – ворог перемагає. Не дамо цьому статися, – закликав духовний лідер.
Він зауважив, що страх не приносить шкоди людині, допоки вона його контролює. Проте, коли страх і тривога беруть гору і переростають на паніку, то призводять до необдуманих рішень, хибних кроків і дій.
У зв’язку з цим митрополит Епіфаній дав кілька порад вірянам на той випадок, якщо вони почнуть почуватися розгублено і непевно.
1. Ніщо у світі не трапляється без волі Божої
Страх, хвилювання і зростаючу тривогу можна «втихомирити» молитвою, покладаючись на справедливість Божу і Його благий Промисел. Християнам відомо, що без волі Господньої «й волосина з голови вашої не пропаде» (Лк. 21: 18). Воля Божа виявляється у всьому – або як Промисел, тобто пряма Господня дія, або як попущення, коли Вседержитель допускає щось, але не є Сам джерелом дії. Маємо пам’ятати, що випробування ніколи не допускаються понад сили людини. Якщо Господь допускає щось тепер, то не від безсилля, але знаючи, як обернути це до добрих наслідків. Все можна подолати – не лише власними силами, а з Божою допомогою, з людьми, через яких Він нам тут допомагає.
2. Ми не можемо повністю контролювати власне життя
Часто саме у бажанні все контролювати – причини багатьох страхів і тривог. Проблеми, скорботи, втрати у житті неминучі. Але боятися нас змушують не вони, а наше неправильне ставлення до них. Треба розуміти, що все, що з нами трапляється, є або наслідком наших гріхів, або дається нам для нашої користі і спасіння. По суті, що є страхом? Це ймовірне, передбачуване нами лихо, це паралізуюча нас зсередини тривога, яка уявно малює найгірші картини невідомого майбутнього. Тобто, страх є позбавленням твердої надії, непевним уявленням майбутнього. У зв’язку з чим – наступна порада.
3. Турбуйтеся про день сьогоднішній
«Не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот» (Мф. 6: 34). Одному Богові відомо, що саме буде завтра. Не уявляйте себе провидцями, не мрійте чи не нагнітайте даремно, не потрапляйте в пастку занепокоєння майбутнім. Живіть тут і сьогодні, роблячи все можливе й корисне від себе – кожен на своєму місці. Ми здатні вплинути лише на те, що відбувається з нами сьогодні.
4. Пізнайте свій страх
Недарма кажуть, що страх має великі очі. Але спробуйте закрити очі і відкрити серце – для Божої допомоги – і ви станете сильнішими, сміливішими. Адже сміливі – це не ті, хто не бояться, це ті, хто здолали, перемогли страх. Здебільшого те, чого боїться людина, спричинене почуттями і домислами, а не фактами. Тому, аби не лякатися і не малювати «уявні майбутні сценарії», потрібно виокремити «джерело» страху, вивчити його, знайти слабкі сторони і там будувати свій «захист». Засумнівайтеся у своєму страху – це буде першим кроком до його подолання.
5. Ви – не самі
Не закривайтеся у собі, не відгороджуйтеся від інших, не здавайтеся так легко і без боротьби! Страх – це площина духовної боротьби, і ви в змозі стати переможцем, адже маєте найкращого у світі Союзника і Помічника. Тож приймайте допомогу від Бога і від людей. Моліться, просіть у Господа поради, дослухайтеся до Нього, і Його підтримка та благословення допоможуть вам пережити найскладніші періоди життя.
