Російське вторгнення в Україну спричинило найшвидшу та одну з найбільших криз вимушеного переміщення з часів Другої світової війни і призвело до того, що вперше у світі кількість людей, вимушених покинути свої домівки, перевищила 100 мільйонів. Такі дані наводить у цьогорічній доповіді Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, зазначаючи, що на кінець 2021 року ця кількість сягала 89,3 млн осіб.

Про це написав Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

“На жаль, багато жителів нашої країни, яка ще донедавна сама надавала допомогу, змушені тепер шукати притулку. Аби вижити, аби зберегти дітей, аби мати майбутнє. Засвідчуємо солідарність з усією світовою спільнотою у підтримці людей, які змушені були полишити свої домівки, рятуючись від війни і насилля.

У Писанні знаходимо багато згадок про біженців та їхню нелегку долю, а також про те, як потрібно ставитись до таких людей. «Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його: прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19: 33 – 34). Ба більше, Сам Господь наш Ісус Христос випробував непросте життя в якості біженця у Свої ранні роки, разом зі Своєю земною родиною тікаючи від царя Ірода.

Біженці – це не принизливо, а вкрай трагічно. Це результат дії зла, яке забирає свободу і безпеку людини. Але ми знаємо, що зло можна перемогти добром, саме тому у справах біженців на перший план мають виходити милосердя, жертовність, допомога і взаємна підтримка.
Дякую кожному, хто надав прихисток, опіку чи іншу посильну допомогу вимушеним переселенцям як в Україні, так і за її межами. Цим ви стверджуєте своє покликання як людей і християни та догоджаєте Богові, творячи діла милосердя і виявляючи любов до ближнього. Адже вчить нас Писання: «Братолюбнiсть нехай перебуває мiж вами. Гостинности не забувайте, бо через неї деякi, не знаючи, гостинно при­йняли ангелiв» (Євр. 13: 1 – 2).

Comments are closed.