Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ МП та Постанови Собору УПЦ МП не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку цієї Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ залишається незмінним.
Таким є висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви МП на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, повідомляє ДЕСС.
Як зазначено в повідомленні, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 р. «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 1 грудня 2022 р., Державна служба України з етнополітики та свободи совісті у двомісячний термін забезпечила проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви МП на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою).
Для виконання цього завдання було створено Експертну групу, до складу якої увійшли п’ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук — фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я, які мають фахові наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження Східного Православ’я зокрема.
Отже, експертна група дійшла таких узагальнених висновків:
– Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ МП (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ МП не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ МП як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
– УПЦ МП відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ МП з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ МП також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
– Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ МП свідчить про те, що УПЦ МП продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
З повним Висновком експертної групи можна ознайомитися за посиланням.
