Помісний Собор ПЦУ затвердив ухвалений Архієрейським Собором Статут (положення) про управління УПЦ (ПЦУ).
Як заявив Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній, сам плин життя, церковні традиції й певні юридичні вимоги поставили потребу врегулювати низку статутних питань.
“Зокрема, у нашому Статуті, який готувався у складних умовах перед Об’єднавчим Собором та за основу має грецькі зразки, відсутня низка не лише необхідних норм, але і цілих розділів – наприклад таких, які стосуються парафій, монастирів, духовних навчальних закладів, синодальних установ. Низка норм, наприклад щодо Помісного Собору, прописана дуже коротко і узагальнено, адже у грецькій традиції взагалі не існує такого органу церковного управління, натомість в нашій традиції це є головна соборна інституція Помісної Церкви”, – наголосив він.
Предстоятель ПЦУ зазначив, що Статут про управління не змінює Статут ПЦУ, а тільки доповнює його і роз’яснює механізми виконання статутних норм.
“У Статуті (положенні) про управління немає жодних змін, які би торкалися визначених у загальному Статуті та Томосі про автокефалію норм щодо прав Вселенського Патріархату, як Першого престолу і нашої Матері-Церкви. Навпаки – саме на основі норми Томосу, яка визначає: «Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться та визначається виключно [Митрополитом Київським і всієї України] і Священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно зі священним Переданням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви», ми і ухвалили у соборний спосіб Положення про внутрішнє управління Православної Церкви України.
За основу Статуту про управління взяті типові статути, які вже схвалені Священним Синодом та затверджені Архієрейським Собором – це статути управління єпархії, парафіяльний, монастирський, духовного навчального закладу та синодального управління. Також до цього документу включені норми, які регулюють роботу Синоду і так само раніше були затверджені. Отже, цей документ ухвалений не на основі теоретичних уявлень, але практичних норм, за якими наша Церква вже живе, які вже використовує, користь і правильність яких підтверджена практикою”, – зазначив Епіфаній.
