На Преображення в храмах освячують фрукти через давню традицію, звичай приносити перші плоди для благословення до храму, який був встановлений ще у Старому Завіті: «Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого» (Вих. 23: 19).
Про це розповіли в ПЦУ.
У своїй сутності цей звичай є глибоко повчальним, бо має нагадувати людині, що все на цій землі – від Бога, що «ми Ним живемо‚ і рухаємось‚ і існуємо» (Діян. 17: 28).
У стародавні часи люди з великою пошаною і вдячністю ставились до врожаю, який дарувала земля – бо це тоді був один із небагатьох способів прогодувати себе і родину. Тому час збирання врожаю був дуже важливим: перший сніп пшениці, перший кошик фруктів, перша чаша меду приносилися до храму Божого як пожертва, як дар із вдячністю й надією, що милість Божа перебуватиме з людиною і надалі. Таким вшануванням, жертвуючи матеріальне, віряни отримували плоди духовні – милосердя, доброту, лагідність, надію…
Нині давня традиція дещо змінилась, але люди й досі приносять до храму на благословення мед і фрукти, що достигають на цей час. Священнослужителі окроплюють їх свяченою водою (воду освячують або напередодні, або в день свята) і читають молитву Чину освячення плодів на свято Преображення Господнього.
Ця молитва прославляє Господа, Який створив небо й землю і все, що на них. «Ти виростив дерева і трави й уквітчав їх красними квітами, а з них овочам зволив виспіти на втіху і споживання роду людського і всякого живого створіння Твого» – сказано в молитві, а також звучить прохання благословити тих людей, що працюють коло них: «благослови в добрім здоров’ї й спокою зібрати і скористувати їх, а всіх людей Твоїх благослови споживати ці дари Твої на здоров’я тілу, душі на спасіння, щоб вдячні Тобі були і на честь і на славу Твою споживати їх сподобилися».
Однак фрукти після освячення не стають якимись святинями, як дехто вважає, предметом благословення є не стільки плоди, скільки сама людина, що їх виростила з милості Божої. Бо земля не сама собою є плідною, вона не сама собою породжує все, що необхідне людині для підтримання тілесного життя – плідною її творить Господь, через неї виявляючи піклування про нас.
Тож у свято Преображення Господнього, 19 серпня, несучи плоди на освячення до храму, засвідчимо свою вдячність Творцеві та просімо Його преобразити, оновити та освятити цей світ, щоби всяке зло й темрява відступили від нас.
