Сьогодні Церква відзначає Успіння Пресвятої Богородиці, яке позначає момент завершення земного життя Діви Марії, Її блаженний перехід від землі на Небо, Її успіння, засинання, умиротворення.
Про це розповіли в ПЦУ.
Що ми знаємо про цю подію? Як свідчить Передання, після вознесіння на небо Господа нашого Ісуса Христа Пречиста Матір Його не покидала Єрусалима. Жила Вона в домі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, який, за словами Спасителя, взяв Її до себе як свою Матір. Богоматір була піклувальницею єрусалимської християнської спільноти. Святі апостоли, повертаючись з далеких подорожей і проповіді, приходили до Неї, як діти до Матері, і потім знову йшли на свій подвиг проповідництва.
В останні роки свого земного життя Пресвята Діва часто просила Бога про швидший перехід від земного життя на небо і з’єднання з Її Божественним Сином. Одного разу, коли Вона молилась на Елеонській горі, до Неї, як і під час Благовіщення, прийшов небесний вісник, архангел Гавриїл, і сповістив Їй про майбутнє Успіння.
В останній день земного життя Божої Матері апостоли, крім апостола Фоми, зібралися в Єрусалимі, де стали свідками Її мирного преставлення. Тіло Богоматері поховали в Гефсиманському саду в усипальницi поруч з її батьками, святими i праведними богоотцями Iоакимом та Анною. Передання оповідає, що під час поховання сталося багато чудесних зцілень, а безліч людей супроводжували Її пречисте тіло.
На третій день після поховання Божої Матері явився апостол Фома і побажав бачити Її гроб. За його бажанням гроб був відкритий, але пречистого тіла Богородиці в гробниці вже не було – там лежала тільки плащаниця в якості незаперечного свідчення Її преставлення. Таємничо Син Божий, Який Сам на третій день воскрес із мертвих, також після триденного успіння покликав із гробу до Себе і Матір Свою.
Отже, вшановуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми утверджуємо свою віру, що ця подія є свідченням, як Бог виконує те, що обіцяв. Успіння засвідчує, що смерть воістину є тимчасовою, і що після упокоєння вічне блаженне життя очікує на праведників, на тих, хто любить Бога і виконує волю Його, як це робила Діва Марія.
