Напередодні другої річниці вторгнення Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній звернувся до українців та людей доброї волі в усьому світі.
Він наголошує, що хоч тягар війни для всіх нас є важким, але ми не маємо права знесилюватися перед викликом агресії російської імперії зла.
“Два роки минули від того страшного для нашої країни дня, коли беззаконно і кровожерно російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в нашу державу з метою її знищення. Але війну російська держава розпочала не тоді, а значно раніше – десять років тому. 20 лютого 2014 року російські війська розпочали окупацію Криму, який невдовзі було анексовано.
На жаль, тоді світова спільнота, міжнародні інституції, такі як ООН та ОБСЄ, провідні країни світу не відреагували так, як належить, на грубе порушення російською диктатурою духу і букви міжнародних угод, Статуту ООН. Запевнення щодо безпеки, які давалися Україні в обмін на роззброєння, в тому числі на відмову від одного з найбільших у світі ядерних арсеналів – виявилися порожніми. Замість того, щоби жорстко і недвозначно зупинити агресора, дипломати та політики обмежувалися заявами про «глибоку стурбованість» та закликами до «деескалації».
Зло перемагає тоді, коли добрі люди залишаються бездіяльними. Відчувши свою безкарність, кремлівська диктатура крок за кроком лише збільшувала агресію. Протягом часу, коли тривав так званий «мінський процес», українська сторона провела з росіянами понад 200 раундів переговорів – безплідних у своєму підсумку. А російська сторона використала ці роки припинення вогню лише для того, щоби підготувати великий напад і бути здатною, як вони сподівалися, за кілька днів чи тижнів покінчити з українською незалежністю, повернувши наш народ під своє ярмо.
Однак ці злі задуми та плани не здійснилися. Український народ постав проти російського агресора, сили оборони України зупинили наступ ворога. Об’єднавшись, українське суспільство засвідчило своє бажання зберегти і захистити свободу, незалежність, суверенітет своєї держави, захистити здобутки борців за волю України та передати вільну Батьківщину наступним поколінням.
Сьогодні ми підносимо подячні молитви до Бога за допомогу у захисті від сильного і підступного ворога. Ми просимо Господнього благословення для наших мужніх воїнів, для Сил оборони України, для державних і військових лідерів нашої країни, для всіх, хто сприяє захисту Батьківщини та наближає нашу перемогу над агресором.
Ми дякуємо всім нашим міжнародним партнерам, всім людям доброї волі за допомогу, підтримку, за військове спорядження, за опіку для українських біженців. А також ми хочемо нагадати тим, хто коливається у визначенні своєї позиції – нейтральність перед обличчям агресії зла насправді означає сприяння злу. Десять років російської війни проти України неспростовно це підтвердили.
Ми молимося за спокій душ тих, хто віддав своє життя за нашу свободу і за Україну – пам’ять і слава їхні є навіки! Ми просимо у Бога упокоєння душ всіх невинних жертв російської агресії.
Ми просимо у Всевишнього допомоги та захисту для наших військовополонених, для несправедливо ув’язнених російськими окупантами та для всіх, хто тимчасово перебуває під владою агресора. Нехай Господь захистить їх від злоби ворожої та якнайшвидше визволить.
Знову і знову ми засуджуємо агресивну ідеологію «русского міра», яка служить виправданням російським злочинам. Ця ідеологія та її пропагандисти, включаючи очільника російського патріархату Гундяєва, мають бути так само осуджені, як осуджені людством та історією злочинні ідеології нацизму і більшовизму.
В річницю початку війни та повномасштабного вторгнення ще раз закликаю покласти край духовній окупації України структурами «русского міра» і остаточно ухвалити закон, який у правовий спосіб встановить заборону російським центрам мати у своєму підпорядкуванні українські релігійні спільноти.
Дорогі брати і сестри!
Хоча тягар війни для всіх нас є важким, але ми не маємо права знесилюватися перед викликом агресії російської імперії зла. Вірю в перемогу України та справедливий мир для нашої Батьківщини. Вірю, що з Божою допомогою цей час перемоги і миру наближається. Шлях є важким, але разом ми здатні здолати його. І нехай Господь благословить наші спільні зусилля успіхом!
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!” – зазначає Предстоятель ПЦУ.
