На дев’ятий день після Світлого Христового Воскресіння православні християни відзначають Радоницю, яку в народі також називають проводами, поминками, гробками. Це особливе загальноцерковне поминання всіх від віку спочилих християн.
Зауважимо, що саме в день Радониці у храмах звершується перша уставна Панахида (поминальна служба) після Великого четверга Страсного тижня, розповіли в ПЦУ.
Чому така назва цього дня? Бо Радониця – від слова «радість»: великодню радість ми маємо розділити не лише з живими, а також з нашими рідними, душі яких вже у вічності. Як ми можемо поділитися з ними пасхальною радістю? Насамперед, молитвою – як виявом нашої любові, турботи і пам’яті, а також добрими справами, милостинею.
Святитель Іоан Золотоустий закликає: «Намагаймося, скільки можна, допомагати померлим, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими молитвами за них, милостинею та приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага». Це також стосується і традиції з нагоди Радониці відвідувати місця поховання наших близьких, щоби вшанувати їхню пам’ять.
В поминальні дні, як і в будь-які інші, не варто влаштовувати на цвинтарях ніяких «застіль» з різними наїдками і тим більш з алкоголем. Кладовище – це місце спочинку тих, хто відійшов до Господа, а не місце відпочинку чи пікніків. Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною. Найбільшим виявом вашої пам’яті та любові до спочилих стануть молитва й справи милосердя, присвячені їм. Таке поминання і для ваших спочилих рідних, і для вас буде найбільш корисним.
Знову і знову закликаємо не приносити на могили штучних квітів, бо ця «довговічна краса» стає ще більш довговічною загрозою для нашої планети. Тканинні й пластикові квіти розкладаються у ґрунті десятки й сотні років, забруднюючи довкілля і становлячи загрозу для творінь Божих: рослин, тварин та людей. А спалення штучних квітів, які вже втратили свою зовнішню привабливість, забруднює повітря небезпечними речовинами. Відмовтесь від пластикових вінків! Принесіть будь-які зрізані живі квіти або висадіть біля могил рослини, які зеленітимуть і цвістимуть довший час, милуючи око і будучи корисними для нашого довкілля.
Понесімо ж на могили наших близьких не непотрібну їм їжу чи пиття, а щиру українську молитву, теплі, добрі спогади і любляче ставлення одне до одного – живих до живих і живих до спочилих.
