Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики вкрай здивований нічим не обґрунтованими псевдокритичними зауваженнями, що останнім часом лунають до тексту законопроєкту 8371 з боку різноманітних коментаторів.
Про це йдеться в заяві комітету, опублікованій на офіційному сайті.
Фото: УНІАН
Як зазначають нардепи, законопроєкт 8371, який був розроблений Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (далі — ДЕСС), не містив жодних релігійних обмежень і був спрямований виключно на припинення звʼязків підпорядкування будь-яких українських організацій з будь-якими релігійними організаціями, які мають керівні центри у державі-агресорі.
У той же час депутати Верховної Ради України з більшості депутатських фракцій і груп, експерти з-поміж юристів, релігієзнавців та громадських активістів з початку роботи над проєктом закону звертали увагу на певні слабкі місця урядового законопроєкту, які створювали суттєві ризики його слабкої дієздатності та вразливості щодо імовірних судових оскаржень.
Як свідчить стенограма пленарного засідання Верховної Ради України, на якому ухвалювали рішення про підтримку законопроєкту 8371 у першому читанні, представники більшості фракцій і груп підтримували це голосування за умови суттєвого доопрацювання тексту законопроєкту до другого читання.
Комітет зазначає, що після багатомісячної копіткої роботи та декількох переглядів висновку Комітету, зокрема для врахування додаткових пропозицій Міністерства юстиції та ДЕСС, Комітет підготував до розгляду у другому читанні текст законопроєкту 8371, який стане по-справжньому дієвим інструментом для захисту України та її громадян від деструктивного духовно-ідеологічного впливу кремля.
Водночас Комітет врахував неофіційні перестороги, які були висловлені низкою українських релігійних організацій різного віросповідання, і навмисно виокремив ту іноземну релігійну організацію, ворожа й антиукраїнська сутність якої не становить жодних сумнівів, а саме — так звану «рпц», діяльність якої, відповідно до тексту законопроєкту, в Україні забороняється.
Слід зазначити, що долучення до «рпц» інших релігійних організацій може бути здійснено лише рішенням Верховної Ради України, яка для цього має внести відповідні зміни до статті 3 Закону.
За пропозицією ДЕСС, заборона діяльності «рпц» обґрунтована аргументами, викладеними у резолюції ПАРЄ, яка чітко й однозначно характеризує «рпц» не як Церкву у загальнолюдському розумінні, а як частину державного тоталітарного злочинного кремлівського режиму.
Механізм припинення українських релігійних організацій, щодо яких ДЕСС будуть встановлені факти їхніх звʼязків з «рпц», залишається без змін від редакції першого читання.
А саме — за фактом встановлення наявності таких звʼязків у відповідному своєму дослідженні ДЕСС видає припис з вимогою усунути виявлені порушення. Лише за умови невиконання вимог цього припису ДЕСС буде зобов’язана звернутися до суду, який має ухвалити остаточне рішення або про припинення української релігійної організації, або, навпаки, про продовження її діяльності.
“У цьому контексті ми наголошуємо, що Комітет цілком поділяє думку ДЕСС щодо основної концентрації зв’язків з «рпц» саме на найвищих щаблях однієї з українських православних церков. Саме тому ми підтримали механізм з редакції першого читання, який дозволить заохотити цю церкву до реального розриву вірогідних звʼязків з «рпц» за принципом «зверху вниз» її ієрархії, попри формально-офіційну мережеву структуру цієї церкви.
Ми також переконані, що ухвалення законопроєкту 8371 поверне надію на зміни і віру у власні сили тому численному священству цієї церкви, яке з самого початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за повний і реальний розрив з ворогом, за церковний суд над злочинцем Гундяєвим і за відновлення довіри українського суспільства.
Важливими доповненнями до переліку звʼязків, у порівнянні з першим читанням, є запропонована ДЕСС нова стаття 51, яка пояснює звʼязки як афілійованість з «рпц». До ознак афілійованості також додані важливі критерії, зокрема встановлені факти розповсюдження релігійними організаціями ідеології «русского міра» і судові вироки за державну зраду, колаборанство і низку інших важких злочинів щодо очільників релігійних організацій (стаття 16).
Цей виключний перелік ще раз підкреслює, що законопроєкт не має нічого спільного з питаннями віри чи релігії, а тільки — з незаконною, злочинною або відверто ворожою діяльністю окремих релігійних організацій та їхніх очільників”, – йдеться в заяві.
Зважаючи на все сказане вище, комітет вкрай здивований нічим не обґрунтованими псевдокритичними зауваженнями, що останнім часом лунають до тексту законопроєкту 8371 з боку різноманітних коментаторів.
“З цих заяв складається стійке враження, що ці фахівці, по-перше — не читали текст законопроєкту до другого читання, по-друге — намагаються дати йому оцінку з релігійних позицій, хоча, як ми довели, релігії зазначений проєкт закону взагалі не стосується.
Ще більше Комітет дивує така сама необґрунтована псевдокритика з боку ДЕСС, всі без винятку законодавчі пропозиції якої збережені з тексту першого читання, а до другого — врахована величезна кількість важливих поправок її авторства.
Водночас Комітет не здивований і був готовий до шаленої кампанії з дискредитації Закону з боку лобістів і агентів впливу однієї з українських церков, щодо якої є попередні стійкі підстави вважати, що вона має приховані зв’язки з «рпц».
Ба більше, саму цю кампанію Комітет розцінює як «явку з повинною» з боку церкви, яка публічно заявляє про розрив своїх звʼязків з «рпц», але при цьому чомусь — як чорт ладану — боїться законопроєкту про заборону цієї злочинної організації і повʼязаних з нею посіпак в Україні.
Комітет також наголошує, що всі намагання налякати народних депутатів України міжнародним тиском є не більш ніж інформаційно-психологічними операціями, що підтверджують наші колеги-парламентарі з Заходу. Запевняємо всіх «московських соловʼїв», які годуються з долонь кремля і його олігархів та поширюють ці фейки за кордоном і в Україні, що спроби шантажу українських політиків тільки зміцнюють наше бажання довести законопроєкт 8371 до ухвалення Верховною Радою України у другому читанні і в цілому.
Комітет звертається до всіх українських і закордонних медіа з наполегливим проханням у своїх матеріалах зважати на суть і зміст законопроєкту № 8371, які у скороченому вигляді викладені у цій заяві, а у повному – у самому тексті законопроєкту, оприлюдненого разом з Заявою Комітету на нашому офіційному вебпорталі”, – зазначають в комітеті.
