Благословення – це заклик Божої благодаті на справи і життя людини. Це освячення, перш за все, самої людини. Тому благословення є священнодійством. А звершують його священники, які через Таїнство священства (рукоположення) отримали благодать Святого Духа для служіння Церкві Христовій і людям.
Про це розповіли в ПЦУ.
Під час кожної Божественної літургії всі присутні на ній віряни отримують благословення від священника, коли він осіняє їх хресним знаменням. Коли священник благословляє вірних, то він складає пальці так, що вони зображують літери: ІС ХС, тобто Ісус Христос. Це означає, що через священника благословляє Сам Господь наш Ісус Христос. Тому благословення священнослужителя ми повинні приймати з благоговінням.
Коли священник під час богослужіння благословляє вірних священними предметами (хрестом, Євангелієм, чашею, іконою), їм у відповідь варто перехреститися і звершити поясний поклін. Коли священник вимовляє слова загального благословення: «Мир усім», благословляє рукою чи свічками, варто звершити поясний поклін без хресного знамення.
Благословення також можна просити й особисто у священника, і не обов’язково у стінах храму. Тоді слід підійти до душпастиря й попросити про благословення. Це прийнято робити так: скласти руки хрестом (праву покласти на ліву долонями наверх) і попросити: «Благословіть, отче!».
Священник, промовляючи слова: «Бог благословить» або «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа», накладає на вірних хресне знамення і кладе на його долоні свою праву руку. Також священник може накласти хресне знамення на схилену голову мирянина з покладанням на неї своєї долоні. Або може благословити на відстані.
Перед тим, як взяти благословення у священнослужителя, не варто хреститися. Не слід також підходити за благословенням в момент звершення священником богослужбових дій, наприклад, коли він причащає, здійснює кадіння храму, помазує оливою. Але це можна зробити після закінчення сповіді і наприкінці літургії, при цілуванні Хреста.
Благословення – це дар і вияв Божественної любові, яку Господь виявляє Сам або через людей, які діють за Його волею. Але першоджерелом благословення завжди є Бог. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу говорить: «Не людина благословляє, а Бог – її рукою і вустами».
