13 листопада Церква вшановує пам՚ять унікального святого – одного з найбільших учителів християнства, неперевершеного проповідника, видатного мислителя, щирого, палкого, незламного у своїх переконаннях і вірі християнина – святителя Іоана Золотоустого. Він один за всю історію Церкви носить почесний титул «Золотоустий», який офіційно за ним закріпили на Халкидонському Соборі ще в V столітті.

Про це розповідають в ПЦУ.

Святитель Іоан народився близько 347 року в Антіохії (тодішній столиці Сирії, одному з головних міст Римської імперії) у знатній християнській родині: батька, військового начальника, рано не стало, тож виховувала його мати. Віддала змалечку сина на навчання красномовству та філософії. Хрестився за тогочасним звичаєм у зрілому віці і тоді ж почав торувати свій свідомий подвижницький шлях служіння Господу.

Цей його шлях був дуже непростим і тернистим, сповненим багатьох поневірянь і страждань, людської заздрості й підступних обманів. Святитель Іоан був двічі «відлучений від Церкви», його оголошували єретиком, чаклуном, злодієм (усього 47 пунктів смертних злочинів у звинувачувальному акті) та заслали на край імперії, щоби ізолювати його божественний дар – полум’яне богонатхненне слово.

А дар цей і справді був чудесним. Він часто повчав людей у Церкві, промовляючи такі натхненні і корисні людям проповіді, що його називали цілителем душ, утішителем, лікарем. «Свої проповіді святий Іоан Золотоустий часто говорив напам’ять, що дуже дивувало і викликало захоплення у всіх жителів Антіохії, бо донині ніхто не проповідував слово Боже без книги чи без зошита. Його повчання були сповнені такої сили, що всі ті, хто слухав, не могли вдосталь насолодитися ними. Ось чому багато скорописців записували на хартіях (на пергаменті, шкіряних листах, папірусі тощо) проповіді Іоана і передавали їх іншим», – читаємо у житії святого.

Творіння святителя Іоана Золотоустого ще в IV і V століттях мали велику популярність у всьому християнському світі, їх зберігали, як коштовність у царських палатах і писали золотими літерами. До нашого часу багато з його творінь не дійшло, однак збереглося стільки, скільки не залишилось від жодного іншого отця і вчителя Церкви. Усіх творів святителя Іоана Золотоустого, що дійшли до нашого часу, налічується 1447 і листів 244.

Найбільше залишилось проповідей і церковних бесід, які вражають глибиною думки і різноманітністю змісту. У бесідах не лише тлумачення Писання, а й зрозумілі пояснення морального стану слухачів, духовних проблем звичайних людей, їхніх буденних проблем, які є актуальними й донині.

Святий Іоан Золотоустий відомий також тим, що уклав чин Божественної літургії, який дотепер носить його ім’я. В наш час літургія Іоана Золотоустого частіше за інші звершується у православних християнських церквах.

Останні роки свого земного життя святитель провів під арештом, у вигнанні. Був заарештований в 404 році, у свято Пасхи, під час богослужіння. Потім кілька разів його відправляли у дальні заслання.

Під час одного з таких, знесилений хворобою, він спочив у Бозі, в 407 році. Останні слова святителя, змученого тяжкими хворобами та жорстоким конвоєм, були: «Слава Богу за все!».

Comments are closed.