Подвиг свідчення віри Христової цією святою прирівнюється Церквою до апостольського служіння, тому її іменують рівноапостольною. А ще свята Ніна вважається покровителькою Грузії, адже саме вона принесла у цей край, який тоді іменувався у греко-римському світі Іверією або Іберією, світло Євангелія.
Про це розповідають в ПЦУ.
Передання свідчить, що свята Ніна народилася в Каппадокії (сучасна територія Туреччини) близько 280 року після Різдва Христового. Її батько Завулон походив зі знатного роду, був полководцем і доводився родичем святому великомученику Георгію. Мати, яку звали Сусанною, була сестрою Патріарха Єрусалимського.
У 12-річному віці свята Ніна разом з батьками прийшла до Єрусалиму. Тоді з благословення Патріарха Єрусалимського її батько вирішив присвятити своє подальше життя служінню Богові в пустелях Йорданських, а мати була поставлена служителькою при храмі Гробу Господнього. Виховання Ніни було доручене благочестивій стариці Ніанфорі. Саме від неї дівчинка довідалась про долю хітона Господнього, який був за жеребом розділений воїнами після розп’яття Спасителя. Стариця сказала Ніні, що святиня знаходиться в Іверійському краї, у місті Мцхета, яке на той час було столицею. Але, на жаль, ця країна живе за поганськими законами, тому, напевно, хітон можна вважати втраченим.
Тоді Ніна вирішила будь-що віднайти святиню і розповісти іверійцям про Спасителя. Вона молилася Господу і Його Пречистій Матері, аби їй випала нагода побачити той далекий край, щоби віднайти там хітон Господній. Одного разу їй уві сні явилася Богородиця і благословила на подорож, подарувавши хрест із виноградної лози. Прокинувшись, свята Ніна побачила у своїх руках хрест (нині зберігається в особливому кіоті в Тбіліському кафедральному соборі), зраділа і, прийшовши до свого дядька, Патріарха Єрусалимського, розповіла про видіння. Патріарх Єрусалимський благословив юну діву на подвиг апостольського служіння.
Близько 319 року дівчина потрапила до Іверії. Оселилась в однієї жінки в царських виноградниках і три роки проповідувала таємно, допомагаючи і зцілюючи багатьох страждаючих, навертаючи язичників до віри Христової. Поступово слава про святу Ніну поширилася в околицях. У день Преображення Господнього за молитві святої Ніни буря зруйнувала і скинула з високої гори язичницьких ідолів. Пізніше Ніна зцілила від важкої хвороби і грузинську царицю Нану. Прийнявши хрещення, та стала ревною християнкою. Згодом охрестився і сам цар Маріан та його оточення.
Тоді з Константинополя до Іверії покликали єпископа та священників, а також збудували перший в тому краї християнський храм. За переказами, святій Ніні за її молитвами було відкрито, де схований хітон Господній. Саме там ніби і був споруджений спочатку дерев’яний, а нині кам’яний собор на честь 12-ти святих апостолів. Так під проводом святої Ніни почалося навернення у християнську віру цілого народу сучасної Грузії.
Після 35-річних подвигів свята Ніна мирно спочила у Бозі 14 січня 335 року. Перед своєю смертю вона, на прохання її учениць, розповіла про своє походження і життя. Ця розповідь, записана була Соломією Уджармською та послужила основою житія святої Ніни. Щоби гідно вшанувати святу, цар Маріан заклав, а син його, цар Бакур, завершив і освятив храм на честь великомученика Георгія, далекого родича святої Ніни.
Пам՚ять святої рівноапостольної Ніни вшановуємо в день її упокоєння, 14 січня.
