Сьогодні вшановують святого Максима Сповідника, який є видатним отцем Церкви, борцем проти єресей, автором багатьох догматичних творів, повідомляють в ПЦУ.
Народився він близько 580 року в Константинополі у знатній, багатій родині. Відомо, що батьки хрестили його в ранньому віці і дали синові різнобічну освіту: мало хто міг зрівнятися з Максимом у філософських знаннях, граматиці та риторичному мистецтві.
Його видатні знання і здібності помітив навіть імператор, запросивши Максима до себе на службу. Досягнувши значних висот у службі при дворі, Максим неочікувано полишив імператорську канцелярію та прийшов до Хрисопольської обителі, де прийняв чернечий постриг. Незабаром своїми подвигами і смиренням він заслужив пошану від братії та був обраний ігуменом монастиря.
В 633 році на прохання відомого богослова, майбутнього на той час святителя, Єрусалимського патріарха Софронія, преподобний Максим вирушив до Олександрії. Його шлях проходив через острів Крит, де преподобний і розпочав свою проповідь. Після Криту він вирушив на Кіпр, є також маємо свідчення його відвідин території Північної Африки. Хоча преподобний Максим не мав високого сану, а був простим монахом, але до нього дослухалися багато єпископів, ієреїв. Він проводив багато публічних диспутів з єретиками, відстоюючи істинну віру.
На той час імператорський престол обіймав жорстокий Констанс ІІ, який був прибічником єретичної течії монофелітів. Він наказав заарештувати монаха Максима і доправити його в Константинополь. В 655 році преподобного судили, висунувши йому абсурдні звинувачення у неповазі до влади, участі в бунтах, змовах тощо. Преподобного відправили у заслання, де залишили його без засобів до існування.
Кілька разів імператорська влада намагалася схилити його до визнання єресі, преподобному Максиму погрожували, карали, публічно судили, неодноразово заарештовували. Максима Сповідника навіть піддали публічним знущанням, побиттю, йому відрізали язик і праву руку. Потім знову відправили у далеке заслання, в Колхіду (це старогрецька назва Західної Грузії).
Преподобний Максим передбачив день своєї смерті, 13 серпня. Так і сталося: 13 серпня 662 року він спочив у Бозі.
Проповідь та писання святого Максима спонукали багатьох виступити проти єресі монофелітів, яка заперечувала повноту людської природи у Христі. А у 681 році ця єресь була остаточно засуджена VI Вселенським собором. Преподобний отче Максиме, моли Бога за нас!
