13 листопада Православна Церква звершує пам՚ять святителя Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського.

Хоча відомо, що завершив він свій земний шлях в день свята Воздвиження чесного Хреста Господнього, 14 вересня у 407 році, але Свята Церква, з огляду на велике дванадесяте свято, перенесла вшанування пам’яті святителя на пізніший час – 13 листопада, розповідають в ПЦУ.

Пам’ять святителя Іоана Золотоустого вшановується ще 27 січня, в день перенесення мощів святого, а також 30 січня, коли звершується соборне вшанування вселенських учителів і святителів Іоана Золотоустого, Василія Великого та Григорія Богослова.

Святий Іоан Золотоустий народився в 347 році в Антиохії (тодішній столиці Сирії, одному з головних міст Римської імперії), у родині воєначальника. Отримавши бездоганну освіту та християнське виховання, Іоан певний час працював адвокатом, однак потім прийняв чернецтво і священство. Відтоді почалося його славне проповідницьке служіння. За надзвичайну красномовність, яка справді торкалася людських душ, паства ще за життя велично іменувала Іоана «Золотоустим». Такий почесний титул пізніше, у V столітті, за ним закріпила і Свята Церква. З того часу і донині святитель Іоан – єдиний зі святих, якого іменують Золотоустим.

Даром слова святитель приводив до спасіння не тільки християн, а й язичників, які приходили слухати його з цікавості, однак, будучи зворушені його проповідями, змінювали своє життя. Слава про святителя Іоана Золотоустого лунала по всьому християнському Сході, і коли після смерті архієпископа Нектарія Константинопольська кафедра овдовіла, то імператор з духовенством одностайно обрали пресвітера Іоана на єпископське служіння.

Але й у цьому високому сані святий Іоан не змінив свого попереднього суворого подвижницького і смиренного життя, своєї наполегливої діяльності навчання пастви та утвердження її в істині християнського благочестя. Подібно до святителя Василія Великого, святий Іоан Золотоустий для блага Церкви склав чин Божественної літургії і вніс у неї складені ним молитви.

За слово правди, викриття людських пороків, зокрема, з боку тодішньої влади, архіпастир піддався гонінням, його неправдиво осудили. Останні роки свого земного життя святий Іоан Золотоустий провів під арештом, у вигнанні. Був заарештований в 404 році, у свято Пасхи, під час богослужіння. Потім кілька разів його відправляли у дальні заслання. Під час одного з таких, знесилений хворобою, він спочив у Бозі, в 407 році. Останні слова святителя, змученого тяжкими хворобами та жорстоким конвоєм, були: «Слава Богу за все!».

Comments are closed.