У серці Голосіївського лісу на південній околиці Києва, де раніше панували тиша, лісові доріжки та старовинний некрополь, сьогодні стоїть величезний монастирський комплекс Московського Патріархату. За кілька років він змінив вигляд однієї з найстаріших частин національного природного парку та стер з пам’яті місцевих старі могили — зокрема ті, що датувалися початком ХІХ століття.
Про це розповідає сайт 44.ua.
Колись ця територія належала до сільськогосподарської академії: навчальні корпуси і службові будівлі; кафедра бджільництва та конярства разом із конюшнями; приватні будинки, городи та сади місцевих жителів; старовинний цвинтар, де були могили початку ХІХ століття.
До початку 2000‑х років територія, хоч і була занедбаною, все ще мала цвинтар, де ховали ченців і віруючих, а також дороги, якими місцеві гуляли та працювали на городах.
Починаючи з середини 2000‑х років, Московський Патріархат почав зведення великого комплексу в гущавині лісу, зокрема кілької семи‑ та дев’ятиповерхових будівель, що нагадують казарми, житлових приміщень та гуртожитків, каплиць та храмів.
За словами свідка, у перші роки навіть випасали корів, але потім почалася масштабна забудова.
Новий комплекс оточили двометровими парканами з залізним дротом, і сьогодні це виглядає майже як фортеця: лише один вхід, сувора охорона, численні будівлі. Цей вигляд різко контрастує з тим, що було раніше — зеленим масивом і тишею, де гуляли діти і де пам’ять про предків була ще видима по надгробках.
Всередині комплексу з’явилися нові могили, але їхній зміст, хто там похований і на яких підставах — незрозуміло. За словами свідка, деякі надгробки мають дивні титули, наприклад «адмірал‑полковник», що викликає ще більше запитань.
Місцеві мешканці також пов’язують діяльність комплексу з подіями 2014 року. За їхніми словами, під час революції через територію монастиря виїжджали автобуси з людьми, яких вони сприймали як тітушок — спеціально завезених осіб, не пов’язаних із монастирем чи місцевою громадою.
Голосіївський ліс — це не просто зелена зона поруч із містом. Це частина національного природного парку, де збереглися історичні пам’ятки, печери та інші об’єкти культурної спадщини, що приваблюють туристів і паломників.
На території нинішнього монастиря існував старовинний цвинтар лаври. Тут були поховані монахи та місцеві мешканці. Доріжки і надгробки збереглися до другої половини ХХ століття.
Як повідомляла РП, при монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» у Києві працює підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень.
І хоча директорка називає заклад «сімейним клубом», він працює як звичайна школа — діти вчаться пʼять днів на тиждень з 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності знаходяться у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються.
Служба безпеки України розслідує можливу протиправну діяльність на території монастиря УПЦ МП «Голосіївська пустинь».
Також міністр освіти і науки України Оксен Лісовий доручив Державній службі якості освіти України здійснити перевірку фактів, викладених у сюжеті.
