НОВИНИ

/

25.11.2020 - 11:53

За грецькими зразками та українською традицією. ПЦУ впорядковує правила богослужінь

На засіданні Синоду Православної Церкви України, який відбувся 24 листопада в Києві, зокрема, йшлося про підготовку до видання першої частини Служебника, з вміщеними у ній послідуваннями служб вечірні, ранньої та Божественної літургії свт. Іоана Золотоустого, повідомляє ПЦУ.

Як зазначається, головною метою редакції було зробити текст максимально відповідним оригіналу, гармонійним для богослужбового вжитку та розуміння.

Для роботи над редакцією перекладу було використано грецький Ієратикон видання Αποστολική Διακονία της Εκκλησίας της Ελλάδος (2004); затверджене Вселенським Патріархатом для парафій Грецької православної Архієпископії Америки паралельне грецько-англійське видання The Divine Liturgy of our Father among the saints John Chrysostom (Greek Orthodox Archdiocese of America, 2018); а також Литургікон, паралельне грецько-слов’янсько-сербсько-англійське видання Канадської єпархії Сербської Православної Церкви (2012).

При роботі брався до уваги традиційний церковнослов’янський переклад та чинна українська богослужбова традиція. Для порівняння вживалися інші наявні українські переклади: зокрема, попередні видання УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ в США і Канаді, а також видання Божественної літургії свт. Іоана Златоуста «Фонду пам’яті Блаженнійшого Митрополита Володимира» (2018). У виданні також враховано всі рекомендації Синодальної Богословсько-літургічної комісії ПЦУ, затверджені Священним Синодом.

Зазначається, що загальним критерієм редакції було дотримання балансу між зрозумілістю тексту і відповідністю до сучасних норм української мови, збереженням вживання церковнослов’янських слів, які увійшли в українську богослужбову традицію (таких, як «єси», «благословен», тощо) без перекладу.

Водночас було усталено переклад низки церковнослов’янських слів, які співзвучні з українськими, але мають інше значення, і тому їхнє вживання в українському тексті змінює його зміст.

Уніфіковано практику вживання перекладу грецького слова φιλάνθρωπος, яке в українських виданнях паралельно подавалося і як Чоловіколюбець (фонетичне запозичення церковнослов’янського терміну), і як Людинолюбець (дослівний переклад). Враховуючи, що грецьке слово άνθρωπος і слов’янське «человік» означає всіх людей, а українське слово «чоловік» – лише осіб чоловічої статі, у редакції вжито лише переклад «Людинолюбець», що відповідає змісту оригіналу.

У поминанні на ектеніях після слів про владу і військо додано згадку про народ, який за сучасним державним устроєм є джерелом влади і тому, окрім інших міркувань, підпадає під євангельську настанову молитися за владу. На проскомидії та Великому вході відбувається поминання «побожних людей», адже проскомидійне поминання звершується лише за приналежних до Церкви. Також у відповідних місцях прохань на ектеніях додано згадку про сестер.

На Великому вході наприкінці вжито форму «і всіх вас православних християн» (замість слів «вас і всіх»), бо така формула вживається у більш давніх виданнях церковнослов’янською мовою.

У заупокійному проханні потрійної ектенії слова «святійших патріархів православних» замінено на «спочилих ієрархів православних», також додано згадку про благочестивих і благовірних князів і гетьманів. У грецькому тексті згадка про патріархів у цьому місці відсутня, тому згадка про всіх спочилих православних архієреїв, а не лише патріархів, є більш відповідною меті цього молитовного прохання.

У молитві на схилення голови, що читається після «Отче наш», виправлено помилку перекладачів, які церковнослов’янський вираз «вся предлежащая» зрозуміли буквально, а тому застосували його до Святих Дарів, хоча за змістом молитва стосується не їх, а речей, які очікують нас попереду, що видно зі згадки про потреби подорожуючих та хворих.

Частини тесту, які відсутні в грецьких оригіналах, але традиційно вміщуються у церковнослов’янських та українських виданнях, подано в квадратних дужках, чим позначено варіативність їхнього читання.

Синодальна Богословсько-літургічна комісія рекомендує також надати загальний дозвіл звершувати Божественну літургію за чином свт. Іоана Золотоустого і за чином свт. Василія Великого при відкритих Царських вратах до виголосу «Святеє святим», як це є у багатьох Помісних Церквах та широко практикується в Православній Церкві України. Водночас давня практика закриття врат може і надалі вживатися так, як це передбачене в уставі.

Детальніше

НОВИНИ

/

25.11.2020 - 11:10

Не терпіть насильства над собою і своїми дітьми – митрополит Епіфаній звернувся до українок

У Міжнародний день боротьби проти насильства над жінками предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній

Детальніше

ЕКСКЛЮЗИВ НОВИНИ

/

25.11.2020 - 10:14

Антіохійським монахам вдалося зламати мої пострадянські стереотипи – монахиня УГКЦ в Лівані

Православна Церква в Лівані дуже приязна до всіх паломників-християн, незалежно від того, чи це

Детальніше

НОВИНИ

/

25.11.2020 - 09:51

Несправедливо, коли у храмі дозволено 20 осіб, а в кіно – пів зали – очільниця Держетнополітики

Існує диспропорція між карантинним регулюванням світських заходів і релігійних.  Парадоксальна

Детальніше

НОВИНИ

/

25.11.2020 - 09:33

Мені ніде не доводилося сповідати так багато людей, як на Майдані – капелан ПЦУ

“У мене є хрест – це найкраща зброя”, – каже капелан Омелян Білик. На його думку, священник має

Детальніше

НОВИНИ

/

25.11.2020 - 09:09

Не перейменувати УПЦ МП – це завдати болю багатьом українцям – Олена Богдан

Якщо буде скасовано норму закону про перейменування УПЦ (МП) у представництво Російської Церкви

Детальніше

Всі новини