«Є таке упередження, що екологічні справи – це лише про фізичну природу, про збереження видів тварин, збирання пластикового сміття чи боротьбу проти викидів парникових газів. Проте широка перспектива, з якої Церква дивиться на світ і людину, показує, що мова йде і про зовнішній стан довкілля, і про внутрішній стан людини, які пов’язані між собою», – йдеться у посланні.
Також митрополит Епіфаній зазначив, що предметом піклування є ціле довкілля людини, все творіння, як природа, так і суспільство. Світ довкола нас є нашим спільним домом, добробут якого корисний для кожного, а поганий стан якого шкодить усім. Бо сказано: «всі істоти сукупно стогнуть і мучаться донині» (Рим. 8:22). Святий апостол пов’язує спасіння природи із спасінням людини, визволення творіння – із покаянням людства.
У посланні зазначено, що страждання природи має своє коріння у стані людської душі і суспільства. Бездумне та необмежене споживання, що розграбовує ресурси планети та визискує працю малозабезпечених родин в найбідніших країнах, живиться жадібністю, пихою, заздрістю. А в корені всього – духовна порожнеча, яку людина, що відійшла від Бога, намагається намарно заповнити речами.
«Екологічний порядок денний стосується політичного, суспільного добробуту людства, вимагає активної участі урядів і суспільств, але й стриманості та помірності, екологічного аскетизму від кожної людини, потребує зміни людського співжиття на євангельських засадах служіння ближньому і піклування про спільне благо».
Митрополит Епіфаній підкреслив, що незаконний видобуток природних копалин, варварські вирубки лісів, викиди виробництва, що отруюють повітря на ціле місто, знищення зелених насаджень заради надприбутків від забудови (замість перебудови старого житла і оновлення міста), переповнення планети сміттям – все це та подібне є гріх проти Божої заповіді, проти життя і здоров’я наших сучасників і нащадків. Усе назване великою мірою стосується і України.
«Нам особливо болить катастрофічний стан Дніпра, інших великих та малих річок через їх хімічне забруднення, розорення заплав та забудова берегів; знищення лісів у Поліссі, Карпатах, інших регіонах. Гріхом є не тільки власноруч вчинена шкода, але і потурання цьому, і отримання з того зиску, і байдужість, і мовчання на зло».
«У ці дні Церква молиться за стан довкілля на нашій планеті і піднімає свій голос на його захист. Одночасно ми молимося за «екологію» людських душ і взаємин між людьми, за просвітлення розуму і пом’якшення сердець, за спільне покаяння, переміну і оновлення життя та за спасіння світу. Ми молимося до Господа, Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, Який сказав «все, що попросите в молитві з вірою, одержите» (Мф. 21:22) і «де двоє чи троє зібрані в Ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20). А де Христос, там усе стає благо і наближає до ідеалу Царства Божого, яке посеред нас (Лк. 17:21). Тож молімося і діємо!», – підсумував предстоятель ПЦУ в посланні.
За матеріалами: Духовний фронт України
