Ось вже три роки отець Тарас Милян служить у Чиказькій єпархії УГКЦ. Храми, у яких несе служіння, розділяють сотні кілометрів, на деяких парафіях є лише семеро людей чи восьмеро родин, але отець зізнається, що вже звик цілими днями перебувати за кермом автомобіля і любить повторювати, що тому хто з Богом, депресія не друг.
Раніше отець Тарас служив у Львові на парафіях, де були сотні парафіян, а також очолював потужну благодійну організацію “Фундація Духовного Відродження”, яка й сьогодні діє у Львівській архієпархії.
Про це розповідає Радіо “Воскресіння”, йдеться на сайті УГКЦ.
“Кожного тижня у суботу, я долаю 250 кілометрів в один бік і назад. І приїжджаю туди, а там семеро людей на Службі Божій. Вони стабільно приходять і хочуть молитися. Дбають про свою церковцю, підтримують чистоту. Коли ти бачиш тих людей, які є прикладом для нас, то неодмінно їдеш. Ти ніби втомлений, але ті 500 кілометрів є для мене звичними”, – розповів священник.
Його друга парафія у місті Лінкольн – там є вісім родин.
“Від мене до них відстань майже 100 кілометрів. Там вже активніше життя, бо 8 родин помножити на 3, то це вже чимало. Але у них не 100-відсоткове відвідування, приходять 10-12 людей. Втім, люди там чимало працюють у неділю. У Америці, на жаль, люди часто перебувають у робочому рабстві. І від роботи вони часто не можуть відмовитися, бо тут, якщо не маєш роботи, то не матимеш що їсти. Бо не платиш кредитів – не маєш і хати”, – ділиться отець Тарас.
Дуже часто серед тижня йому доводиться самому молитися Літургію, без мирян.
“Однак, іноді у будні на богослужіння приходять американці, навіть римо-католики, яким подобається Літургія у східному обряді. Або різні семінаристи приходять. Америка є досить глибоко духовною і християнською країною. У будні, коли американці приходять на Літургію, то виключно всі ідуть до Святого Причастя”, – розповів священник.
