Українська громада в Японії стала ініціатором створення церкви і прожовжує підтримувати її сьогодні.
Про це в інтерв’ю газеті «День» розповів Павло Королюк, протоієрей ПЦУ, священник Української православної місії св. Юди в Японії.
«Наша українська православна парафія є результатом об’єднання української громади в Токіо більш ніж 20 років тому. Для більшості українців стало некомфортно відвідувати Російську православну церкву, яка на той час була єдиною православною церквою в Японії, тому група сімей об’єдналися й після детального обговорення звернулися до Української Православної Церкви Київського патріархату з проханням заснувати місію тут, в Японії», – сказав він.
За словами Королюка, громада тоді була обмежена фінансово й не могла дозволити собі запросити священника на постійне перебування в Японії. Але однією із можливостей, яку їм запропонували, було підготувати й висвятити когось з місцевих українських представників для подальшого служіння.
«Я був тим, хто погодився, і як обраний кандидат від громади пройшов підготовку в Антіохійській православній архієпархії Сполучених Штатів Америки. Після цього я був висвячений на священника Його Святістю Патріархом Філаретом і благословенний на служіння в Японії», – розповів він.
Як зазначив Павло Королюк, майже всі засновники й парафіяни — це українці, які проживають в Японії.
«Ми з усіх сил намагаємося підтримувати українську громаду як духовно, за допомогою богослужіння та Святого Причастя, так і логістично, шляхом проведення відповідних заходів спільно з українською громадою. Останніми роками нам також вдалося зібрати деякі кошти для підтримки захисників України. Як парафія Православної Церкви, ми існуємо завдяки благословенню нашого єпископа. Упродовж років ми були під керівництвом Святійшого Патріарха Філарета, сьогодні під протекцією Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, де сподіваємося залишитися», – зауважив Королюк.
Як зазначається, у соціальній мережі Facebook є офіційна сторінка місії, де подаються оголошення та важлива інформація, а також є приватна група для активних парафіян. Очільник парафії часто спілкується з людьми за допомогою електронних листів або ж особистих повідомлень у соцмережах. Він зазначає, що щиро радіє будь-якій можливості поспілкуватися з парафіянами.
Крім того, отець Королюк допоміг створити унікальну Українську недільну школу в Японії у 2010 році.
«Торік у житті нашої громади відбулася визначна подія. Ми нарешті провели офіційну зустріч і вперше обрали президента і голову комітету парафії, які могли б узяти на себе відповідальність за світську частину місії та керування парафією. Ще одним важливим чинником є те, що я б волів, щоби самі парафіяни належали до комітету й могли обіймати президентський пост і в такий спосіб відігравати активнішу роль у житті парафії… У нас були плани щодо проведення катехітичних занять у період Великого посту, але на разі через вірус це довелося відкласти. Я хотів би повернутися до цього задуму знову і розпочати неформальні зустрічі з парафіянами упродовж тижня», – розповів Королюк.
Також він висловився щодо релігійних вподобань другого покоління українців, які народилися в Японії.
«Тут, у Японії, дітей чомусь не долучають до цієї частини їхнього національного спадку та культури. Я насправді не знаю, що станеться з другим, а тепер уже й з третім поколінням українців у Японії. У деяких випадках японський батько чи мати ставляться насторожено до релігії і тримають дітей подалі від Церкви. Однак здебільшого це особистий вибір батьків — не долучати дітей до Церкви. Я часто молюся і прошу допомоги у Бога, щоб достукатися до тих українців, які народилися в Японії. Я теж належу до українців-іммігрантів другого покоління, у нас є багато спільного з ними», – розповів він.
