Речник ПЦУ архієпископ Євстратій Зоря прокоментував рішення Синоду РПЦ про розрив відносин з Олександрійським Патріархом та вторгнення на його канонічну територію.
Наводимо публікацію владики у повному обсязі.
1. Патріархія РПЦ і далі віддзеркалює кремлівське ставлення до дійсності.
Судіть самі: коли Путін не зміг зупинити європейський рух України, він “вивів Крим з юрисдикції Києва” та влаштував “громадянську війну”.
Патр. Кирил виявляє такі ж наміри – не зумівши зупинити визнання автокефалії Української Церкви, він “виводить” у своє підпорядкування парафії/структури в інших Помісних Церквах, на які дотепер мав найбільший вплив, а в самих цих Церквах прагне розпалити “громадянську війну”, підбурюючи ієрархів/духовенство до порушення прийнятих відповідною Церквою рішень.
Слідуючи саме цій логіці, РПЦ “вивела” частину парафій з колишнього Екзархату Вселенського Патріархату в Європі, тепер “виводить парафії” в Африці та закликає архієреїв/духовенство в Помісних Церквах, які вже визначилися, “не підтримувати” офіційно прийнятих рішень про визнання.
2. Якщо раніше “дипломатія” МП хоч і погано, але в цілому приховувала (щонайменше – не прагнула виставляти на показ) мережу лояльних до неї ієрархів і впливового духовенства в інших Помісних Церквах, то тепер Російська патріархія фактично закликає визначатися: “ви з нами чи зі своїми Помісними Церквами”?
Той сценарій, який багато разів МП відпрацювала в Україні на рівні парафій – якщо громада хоче піти від російської юрисдикції, то слід її поділити і “зубами” тримати хоча б найменший шматок – тепер запускають на рівні Помісних Церков. Зараз пара митрополитів у Греції вже відіграють таку роль, у Олександрійському Патріархаті поки що знайшлися лише окремі священники.
3. Тим самим залякують інші Помісні Церкви: якщо ви вИзнаєте автокефалію ПЦУ – “ми почнемо забирати ваші парафії” та “у вас самих з‘являться єпископи-повстанці”.
4. Але насправді найбільше такі рішення матимуть довготривалі наслідки в середині РПЦ, адже руйнування принципу єдності Помісної Церкви вдарить по самій Московській патріархії: якщо вона словом і ділом закликає в інших Помісних Церквах не підкорятися загально-церковним рішенням, то яка підстава і для чого в самому Московському Патріархаті підкорятися рішенням п. Кирила/Синоду/правлячого архієрея?
“Копаючи” іншим Церквам “яму”, Російська патріархія сама в неї впаде, особливо коли ослабне зовнішня політична підпорка.
5. Чи мають останні московські рішення щось спільного з благом Церкви, прагненням миру та єдності у Вселенському Православ‘ї, з канонічним порядком і з самим духом євангельської любові – судіть самі…
