На тлі надання Томосу Православній Церкві Україні ходило чимало чуток про те, що документ начебто “не повноцінний”, а автокефалія – “не справжня”.
З метою спростування цієї інформації видання Церкваріум опублікувало переклади Томосів інших Церков, які видавав Константинопольський Патріархат протягом останніх 200 років.
Результати аналізу усіх Томосів (за винятком Томосу Грузинської Церкви, його переклад триває і невдовзі документ буде опубліковано) було оформлено у вигляді інфографіки, яка наочно демонструє відмінності і схожість документів за кількома основними параметрами:
- Рік видачі;
- Статус автокефальної Церкви, згідно Томосу;
- Реальний нині існуючий статус;
- Формулювання назви нової Церкви в Томосі;
- Згадка імені Предстоятеля нової Церкви;
- Згадка ролі світської влади в процесі отримання автокефалії;
- Отримання новою Церквою Святого миру від Константинопольського Патріархату.
Як показує аналіз документів, Томоси про автокефалію мають як загальні риси, так і унікальні особливості.
Незважаючи на те, що в Томосі можуть прописуватися одні положення ‒ на практиці вони можуть бути зовсім іншими. Так, наприклад, згідно з Томосами Болгарська та Румунська Церкви повинні бути митрополіями, а на ділі вони патріархати. А офіційна назва Болгарської Церкви не відповідає тому, як це зазначено у Томосі.
“Все це свідчить про те, що кожна Автокефальна Церква ‒ це живий організм, що не консервується сам у собі, а розвивається, а тому ті чи інші положення можуть з часом змінюватися”, – йдеться у публікації.
Ознайомитися із Томосами автокефальних Церков можна за цим посиланням.
