У Національному заповіднику “Софія Київська” після чергового провалу грунту, який стався навесні на місці підземелля в 25 метрах від стін собору, поновилися розкопки. Фрагмент бронзового хороса, світильника кінця XVIII століття і куля часів Другої світової – перші знахідки, які вдалося відкопати співробітникам заповідника, пише УНІАН з посиланням на Голос України.
Заступник генерального директора з наукової роботи заповідника, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко розповів, що, згідно з планами Києва Федора Ушакова 1695 року, на місці сучасного провалу і просідання ґрунту була монастирська трапезна, біля неї — господарські льоху.
«Будівля трапезної і льохи функціонували приблизно до середини XVIII ст., а пізніше, у зв’язку з розвитком монастиря, підземні ходи були частково засипані. Трапезна під час величезної пожежі, що сталася в Софії в кінці XVIII ст., згоріла разом з іншими дерев’яними спорудами. Згодом її відбудували на тому місці, де вона стоїть зараз. Цей хід розташований на глибині від 4 до 5 метрів. До собору він не доходить, а трохи звертає в бік Митрополичого будинку і закінчується в 3-4 метрах від нинішніх розкопок. Це господарська споруда, і не було сенсу вести його кудись далеко», — уточнює В’ячеслав Корнієнко.
Все це вдалося з’ясувати в результаті дослідження, яке проводилося на території заповідника в 2016-2017 роках і яке повинно було показати, в яку сторону копати.
«Для цих робіт ми запрошували відповідні інститути, зокрема Інститут геофізики імені Суботіна. Їх дослідження встановили приблизні координати цього давнього ходу, показали ділянки, які знаходяться під загрозою подальшої просадки. Визначившись з ділянками, цього року ми підтримали ініціативу Тимура Анатолійовича та забезпечили необхідним для проведення розкопок саме в тому місці, де геосканування і сейсмологічні дослідження показали загрозу подальших провалів. Це досить трудомісткі роботи. Перший етап — безпосередні розкопки, другий — виконання подальших та консерваційних робіт. Залежно від стану цих підземних споруд, ми зможемо запланувати відповідні засоби для цього. Фінансування здійснюється за рахунок заповідника», — підкреслив заступник генерального директора з наукової роботи.
Паралельно ведеться дослідження культурного шару, утвореного навколо Софійського собору протягом останнього тисячоліття.
Повідомляється також, що проблеми обвалення ґрунту існували ще в ХІХ—ХХ ст. У 2015 році руйнівні процеси активізувалися, утворився ряд нових провалів і просідань грунту.
Вчені-археологи, зокрема кандидат історичних наук Тимур Бобровський, керуючий зараз роботами, ще тоді звертали увагу керівництва заповідника та громадськості на проблеми з провалами, які можуть призвести до непоправного, якщо дійдуть до будівлі собору.
Тому головне завдання керівництво Національного заповідника «Софія Київська» і Тимур Бобровський з колегами бачать не тільки в розкритті свіжого провалу. Найважливіше — з’ясувати причини руйнування монастирського підземелля і зміцнити його.
