За словами Єгиптолога з Університету Британської Колумбії нещодавно розшифровані єгипетські символи на 3400-річному вапняковому остраконі з луксорської гробниці Сеннефери, мабуть, є першим письмовим свідченням порядку букв ABC раннього семітського алфавіту.
Як повідомляє “Лехаим”, професор Томас Шнайдер приходить до висновку, що невелика (приблизно 10 x 10 см, або 4 х 4 дюйми) двостороння вапнякова табличка використовулася єгипетськими писарями, як символічний спосіб запам’ятати послідовність букв не однієї, а двох форм ранніх семітських абеток.
На одній стороні таблички з’явилося нещодавнє відкриття Шнайдера: транслітерація в скорописну єгипетську писемність звуків, які означають початок сьогоднішнього єврейського алфавіту (Алеф, Бет, Гимель). З іншого боку, сучасна, хоча і менш відома послідовність алфавіту, звана «Халахам», яка була розшифрована у 2015 році на тій же вапняній табличці, доктором Лейденського університету Беном Херінгом. За словами глави кафедри єгиптології Єврейського університету, професора Орлі Голдвассера, семітського походження алфавіт починається від робітників-ханаанеїв з кар’єру Серабіт-ель-Хадім, які будучи фахівцями з видобутку дорогоцінного синьо-зеленого каменю, були неписьменними.
Із заздрістю спостерігаючи, як їх єгипетські колеги поклоняються, демонструючи свою відданість богам через красиві ієрогліфи, близько 1800 р. до н. е. ці робітники вирішили адаптувати єгипетські ієрогліфічні символи, ієрогліфи і, по суті, винайшли наш алфавіт.
Таким чином, Алеф, сьогодні перша буква алфавіту, була названа на честь їх споконвічного Бога, Алуфа (що означає «бик» ханаанейською), і позначається головою бика. Для звуку «B» вони використовували будинок, пояснює Голдвассер. Тепер, з розшифровкою Шнайдера і Харінга 15-го століття до нашої ери, ми бачимо, що алфавіт був також транслітерований у єгипетський. Алеф як «ельта» (ящірка), «Вет» як бибия (равлик), а Гимель як (голуб), згідно з новою розшифровкою Шнайдера вапнякової таблички.
Маленький остракон має чорнильні написи з обох сторін, які являють список слів, написаних ієратичним листом та ієрогліфами. Ґрунтуючись на їх звуках, дослідники роблять висновок, що списки є частиною алфавіту або алфавітного переліку. «Це часткова подвійна прив’язка до двох систем алфавітного порядку», – сказав Шнайдер «The Times of Israel» в електронному листі. Як видно з сучасних угарітських клинописних табличок, з численних ранніх семітських мов спочатку одночасно існували дві системи письма.
У статті 2015 року Харрінг розшифрував те, що дослідники називають «лицьовою стороною». «Аверс може відображати ту чи іншу форму північно-західної семітської мови, близької до ранньої арамейської», Шнайдер сказав: «Однак зворотна сторона, менш зрозуміла, з позначеннями тварин з еквівалентами на різних мовах». Ми досі не знаємо, чому ця вапнякова табличка була написана, каже Шнайдер. Однак Гольдвассер з Єврейського університету пише, що Шнайдер, ймовірно, мав на увазі «дві послідовності семітських абеток», а не алфавіти.
