Заяви про те, що «анафему може зняти лише та Церква, яка її наклала» – є брехнею. Про це на своїй сторінці у Facebook написав речник УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря).
Текст подається повністю:
Серед суміші пропаганди, брехні та напів-правди помітив одну тезу, яку вважаю за необхідне прокоментувати, бо її так чи інакше тиражують противники автокефалії.
Йдеться про особу Патріарха Філарета. Нібито «анафема, накладена на нього Московським Патріархатом» є перешкодою для автокефалії та для того, щоби Патріарх очолив єдину Помісну Церкву.
1. Заяви про те, що «анафему може зняти лише та Церква, яка її наклала» – є брехнею. Згідно канонічних правил, які ніхто не заперечує, Патріарх Константинополя має права вищої апеляційної інстанції у судових суперечках, коли на рівні Помісної Церкви питання не може бути вирішене, а проблема виходить за місцеві рамки.
Патріарх Філарет вже подав до Вселенського Патріарха і Синоду канонічну апеляцію, вважаючи «позбавлення сану та анафему» – не дійсними, бо МП не дотримався канонічної судової процедури і рішення виносив свавільно. Константинопольський Патріархат має повне канонічне право у визначений ним спосіб задовольнити цю апеляцію. І бажання чи не бажання Москви прийняти цей факт – не має жодного значення.
2. Без відкинення московської анафеми немає ніякого іншого способу з боку Константинополя визнати українських архієреїв, які є поза МП. А без визнання ієрархів та духовенства УПЦ КП і УАПЦ – немає сенсу говорити про автокефалію, адже на базі Московського Патріархату Константинополь не може її проголосити – бо МПвУ (УПЦ МП – ред.) автокефалії загалом і від Константинополя зокрема – не хоче.
Тож питання полягає не тільки і не стільки в особі самого Патріарха Філарета, скільки в тому, що без визнання московських анафем щодо нього не дійсними – єдиної Помісної Церкви створити не може ніхто.
3. Ніхто зі світських осіб в Україні, а також ніхто з боку Вселенського Патріархату не ставив і не ставить умови усунення Патріарха Філарета. Твердження про нібито наявність таких умов чи нібито вчинений тиск на Патріарха, зокрема з боку Адміністрації Президента – є абсолютною фантазією/брехнею та свідомою провокацією.
І Президент, і його Адміністрація не втручаються у питання предстоятельства – це є внутрішнє питання Церкви. І коли прийде час – Церква самостійно вирішить його, підтримавши, переконаний, Патріарха Філарета, як єдиного беззаперечного церковного лідера з найвищим авторитетом і в самій Церкві, і в суспільстві.
