Археологічні розкопки та їхні історичні дослідження ще більше висвітлять тісні зв’язки, що існували між Київською Руссю та Візантією – такі сподівання висловив у своєму зверненні постійний представник Вселенського Патріархату при Всесвітній Раді Церков архієпископ Тельмісський Іов.
Відповідний лист є в розпорядженні “5 каналу”.
“З великою зацікавленістю прийняли інформацію щодо проведення в Києві конференції, присвяченої Поштовій площі в Києві та її історичного виміру. Як казав один видатний французький археолог, “Коли допитуватимуть ґрунт, то він відповість”. Археологія, як наука про старовину, справді може висвітлити мало відомих фактів нашої історії”, – йдеться в заяві.
Архієпископ переконаний, що археологія “справді може висвітлити мало відомих фактів нашої історії”.
У листі зазначається, що хрещення княгині Ольги у Візантії, окрім зміцнення політичних та економічних зв’язків між державами, привело “до християнізації Київської держави”.
“Всім відомо, що вже за часів блаженної княгині Ольги Київська Русь підтримувала економічні та дипломатичні зв’язки з Візантією та вже був побудований у Києві християнський храм. Сама княгиня Ольга відвідала візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного в 955 р., який захотів одружитися з нею. Тоді вона охрестилася у Візантії, отримавши своє християнське ім’я Єлена”, – йдеться в документі.
Архієпископ зазначає, що відтоді Церква Константинополя є материнською Церквою українського народу і “цей духовний зв’язок між Константинопольською Церквою та Україною ми відчуваємо й сьогодні”.
“Отож, від імені Вселенського Патріархату, вітаю всіх учасників конференції “Поштова площа в Києві: історичний вимір” і бажаю їм успішного проведення в перспективі плодотворних наукових публікацій”, – йдеться у заяві.
Копію листа додаємо:
Нагадаємо, у 2015 році археологи під Поштовою площею знайшли середньовічне підземне місто. Факти вказують на те, що саме на місці сучасної площі, за наказом князя Володимира, скидали язичницьких ідолів у Дніпро і саме сюди кияни приходили на хрещення.
На унікальному історичному місці мали спорудити торговельний центр, активісти запротестували. Будівництво зупинили.
Київрада, своєю чергою, ухвалила рішення про створення на Поштовій сучасного публічного простору, збереження всіх знайдених артефактів та продовження подальших розкопок. При цьому про музей і розрив договору із забудовником ТРЦ не згадувалося. Цим положенням і обурилася громадськість, побоюючись будівництва там торговельного центру.
У липні Верховна Рада ухвалила постанову про захист розкопок на Поштовій площі в Києві.
