Рішення Константинопольського патріархату надати православній церкві в Україні автокефалію від РПЦ буде мати геополітичні наслідки для Європи. Російський контроль над релігійним життям був останнім інструментом м’якого впливу президента Росії Володимира Путіна на Україну, повідомляє УНІАН.
Його рішення анексувати Крим і влаштувати війну на Донбасі мало на меті повернути контроль над тим, що він вважав упертою «російською провінцією», яка належить до так званого «російського світу». Але ефект виявився протилежним.
Про це в статті для EUObserver пише британський історик і політолог Тарас Кузьо, додаючи, що російський м’який вплив розвіявся у п’яти сферах. І це сталося через зміну української громадської думки проти Росії, а також після розриву економічних, торговельних і родинних зв’язків.
Перша сфера – це крах проросійських політичних сил і відсутність проросійських виборців. «Партія регіонів» була розпущена ще на початку 2014 року, в той час як Компартія була заборонена, згідно із законом про декомунізацію. Тим часом, 16% традиційно проросійських виборців у 27 виборчих округах опинилися під російською окупацією і не можуть брати участь у голосуваннях. Проросійські політичні сили через це дискредитовані і слабкі. Вони не здатні прийти до влади.
Друга сфера – це прямий вплив війни на ідентичність і посилення українського патріотизму. Більше трьох чвертей українців переконані, що мета Росії в знищенні української держави. Стільки ж негативно ставляться до Володимира Путіна і не вірять у нормалізацію українсько-російських відносин, поки він при владі. При цьому українці виключають можливість розмов про примирення до повернення контролю над Кримом, завершення військової агресії на Сході України, сплати компенсацій і припинення втручання в українські справи.
Найбільше від війни постраждали саме російськомовні українці, яких Путін нібито хоче «захистити». Близько 1,7 мільйона людей були змушені переселитися, а 10 тисяч мирних мешканців в російськомовному регіоні загинули. Зважаючи на значну кількість російськомовних солдатів у Збройних силах України, не дивно, що найбільше втрат саме серед них.
В 2014 році Україна дотримувалася позаблокового статусу, що, однак, не запобігло агресії Росії. Тому не дивно, що підтримка ідеї вступу в НАТО і ЄС зміцнилася на тлі колапсу опозиції в східних регіонах, яка традиційно підтримувала євразійську інтеграцію.
Третя сфера стосується економічних і торговельних зв’язків, а також корупції у цій сфері. Влітку 2013 року Росія влаштувала економічну блокаду Україні, щоб натиснути на тогочасного президента Віктора Януковича і змусити його відмовитися від угоди про асоціацію з ЄС.
Продовження російських торговельних обмежень і економічний колапс Донбасу призвели до того, що ЄС замінив Росію в статусі найбільшого торговельного партнера Києва. Головний інструмент м’якого впливу Росії на Україну полягав у корумпованості енергетичного сектору, який зник через здобуття енергетичної незалежності. Київ не купує російський газ з 2016 року. Крім того, серйозні зміни перетворили державний «Нафтогаз» із дійної корови для президентів на актив, який приносить дохід державному бюджету. Колись потужне газове лобі, яке підтримувало Януковича, більше не має політичного впливу. А олігарху Дмитру Фірташу доводиться відбиватися від запитів про екстрадицію з боку правоохоронців Іспанії і США. Тож він фактично ув’язнений у готельному номері у Відні.
Четверта сфера стосувалася російської м’якої сили у формі трансляції російських телеканалів, а також поширенні російських соціальних мереж і книг в Україні. Більше цих інструментів в розпорядженні Кремля немає. Згідно із EU Disinformation Review, Україні довелося мати справу з настільки агресивною інформаційною атакою з боку Росії, що українському уряду нічого не лишалося, окрім як заборонити їх.
П’ята сфера – це втрата половини підконтрольних Москві церков на українській території, які перейдуть до нової незалежної української православної церкви. Це позбавить впливу РПЦ, а отже і Росію загалом. Відтепер РПЦ за розміром така ж, як і греко-католицька церква чи УПЦ МП. Не менш важливо те, що російські лідери втратять контроль над українськими святинями після багатьох століть паразитування на українській історії, стверджуючи, що «російський народ» виник у Києві. Два роки тому у Москві Путін відкрив пам’ятник князю Володимиру, який приніс християнство в Київ у 998 році нашої ери.
Це був один з прикладів того, як Росія фальшує історію, що можна порівняти з її методою фальшування новин. Власне, Москва була заснована приблизно через два століття після правління київського князя. Рішення Путіна анексувати Крим і розв’язати війну позбавило Росію м’якого впливу на Україну, давши президенту Петру Порошенку вікно можливостей для зміцнення незворотності курсу своєї країни на інтеграцію з Європою і віддалення від «російського світу».