Квіткові базари перед кладовищами буквально завалені штучними букетами. Невідомо, чи сильно з цього тішаться мертві, але одна така маленька квіточка може завдати значної шкоди здоров’ю живих і загалом екології.
Вперше пластикові вінки та букети розкритикувала Православна Церква, а на воротах кладовищ з’явилися таблички з проханням не нести до могил пластик, який точно не має нічого спільного з християнством, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
“Церква закликає відмовитися від екологічно шкідливих пластикових квітів на кладовищах, оскільки вони не мають нічого спільного з християнською вірою і не допоможуть спочилому в осягненні Царства Небесного”, – йдеться у повідомленні на сторінці ПЦУ у Facebook.
У поминальні дні українці вшановують пам’ять своїх рідних та несуть на їхні могили штучні квіти, не задумуючись над тим,…
Опубліковано Православна Церква України Пʼятниця, 3 травня 2019 р.
Ми йдемо до могил своїх близьких, щоби зробити світлу духовну справу, робимо чорну – отруту тисячами тонн для наших дітей ми тягнемо у власних руках. Безневинна квіточка нагадує заборонену всіма цивілізованими нормами хімічну зброю. Вона просто вбиває повільніше, але діє не менш ефективно – із часом може не лише забруднити атмосферу, воду, землю. Вона обов’язково опиниться навіть у вашій тарілці, кажуть екологи.
“Коли перетворюється на мікропластик, стають частиною харчового ланцюгу і потім опосередковано з’явилося на нашому столі”, – заявила засновниця ГО “Україна без сміття” Євгенія Аратовська.
Якщо у ваших руках завтра опиниться пластмасовий вінок – не питайте потім звідки в дітей береться невиліковна алергія, генетичні збої і рак.
Отець Петро за роки служіння на цвинтарі за станом могил навіть навчився аналізувати економіку країни. Після будь-якої кризи цвинтар просто засипають пластиковими квітами. Сам священик не залежно від економічної ситуації на могили до близьких несе живі.
“Тіло віддано землі, а душа жива. Тому, якщо дивитися з точки зору християнства, добре все таки ставити живі квіти”, – сказав священослужитель.
Тому достатньо принести одну живу квітку на могилу.
Очільник ПЦУ митрополит Епіфаній іще пам’ятає часи, коли на цвинтарях обходилися без священиків. Саме тоді штучні вінки набули популярності.
“Штучні квіти і якісь гуляння – це є відбитком радянського періоду. Чому? В радянський час священнослужителів було мало, священикам було заборонено іти молитися на гробках, і тому люди відчували цю потребу, вони йшли, але перетворювали це в певні святкування”, – сказав митрополит Київський.
Термін «екологія» має своїм коренем грецьке слово οἶκος (середовище, дім). Природа, світ, який нас оточує, – наш дім, але не наша власність. Це дар Божий для блага усіх поколінь людей. Тому наш обов'язок піклуватися про цей дар і зберігати його красу. pic.twitter.com/pbCpkBBvgy
— Митрополит Епіфаній (@Epifaniy) May 3, 2019
Китайські могильні прикраси настільки прижились у нас, що в інтернеті є навіть відео уроки – як їх зробити ще гарнішими. Після свого використання штучні квіти йдуть на смітник, тоді китайський товар стане нашими токсичними відходами. Переробити неможливо, тому що там багато дрібних деталей.
Нині поминальні дні можна вимірювати у вазі. Наприклад, у Дніпрі повідомили, що лише на одному із семи міських кладовищ, за рік назбиралося 45 тисяч тонн пластмасового сміття. Частину ритуального пластику спалять і наповнять атмосферу шкідливими канцерогенами, частина так і лишиться на сміттєзвалищах.
За підрахунками, 2050 року в морях пластику стане більше, ніж риби. Він лежить на землі на ледь не кожній галявині лісу. А нещодавно вчені знайшли пластикові частинки у повітрі, а отже – у легенях.