28 травня 2019 року в інтерв’ю болгарському інформаційному агентству ВGNES Вселенський Патріарх Варфоломій пояснив причини української автокефалії та нагадав, що Філарет вже не є “київським патріархом”, повідомляє “Релігія в Україні”.

Зокрема Патріарх Варфоломій повторив раніше озвучені тези про те, що наприкінці 17 ст. “700-річний церковний устрій Київської митрополії, який діяв від 988 року, був змінений шляхом перевороту. Це відбувалося з порушенням священних і святих канонів на користь Московського Патріархату і на шкоду Константинопольській Церкві” (тут і далі цитати за перекладом сайту “Главком” – ред.).

Таким чином, 2018 року Константинопольська Церква відновила канонічний лад і дарувала Київській митрополії автокефалію.

Варфоломій нагадав про “розколи, які були створені минулого століття і пов’язані, в основному, з бажанням Російської Церкви не допустити церковної незалежності України”.

Проте зараз, за його словами, інша ситуація: “11 жовтня 2018 року Синод Вселенського Патріархату, після тривалих прохань Філарета і Макарія, відновив канонічність двох лідерів канонічних груп, визнавши їхнє архієрейство, але не їхній ранг. Це означає, що Філарет більше не є київським патріархом, а колишнім київським митрополитом, і Макарій не є архієпископом Львова, а скоріше колишнім львівським архієпископом. Доброю новиною у рішенні Церкви-Матері є те, що дві церковні юрисдикції Філарета і Макарія об’єднані під духовним керівництвом Вселенського Патріархату. Вони брали участь у Соборі, який обрав митрополита Епіфанія головою нової Української автокефальної Церкви. Ми вважаємо великим Божим благословенням, що Вселенському Патріархату вдалося відновити канонічність цілої багатомільйонної нації, яка була поза Церквою без будь-яких догматичних на те причин. Слава Богу! Отже, вирішальним фактором, який змусив Вселенський Патріархат дати Україні автокефалію, є зцілення розколу та відновлення церковної єдності”.

Варфоломій зазначив, що автокефалія Української Церкви за канонічною процедурою така сама, що і в минулі століття: “Ще в першому тисячолітті, рішенням Вселенських соборів були встановленні межі п’яти стародавніх патріархатів (Старий Рим, Новий Рим – Константинополь, Олександрія, Антіохія, Єрусалим) і Кіпрська церква. Протягом наступних років Вселенський Патріархат, керуючись Священними канонами (включаючи 9-й, 17-й і 28-й канони IV Вселенського собору, 36-й Канон Трулльський собор і 1 Канон собору від 879/880 р., який був проведений в церкві Святої Софії в Константинополі), взяв на себе відповідальність за надання Томосу про автокефалію всім новоствореним Церквам, перетворивши їх на архієпископства чи патріархати, без обговорення чи співпраці в цьому питанні з іншими Церквами. У випадку з Україною, ми не робили нічого іншого. Ми використали ту ж практику, якої дотримувалися у визнанні всіх новостворених автокефальних Церков”.

Щоправда, “після анексії Криму 2014 року умови для російської присутності в Україні стали ще складнішими”.

Як зазначив Патріарх Варфоломій, “шокуючі політичні події, через які були сформовані нові, зовсім інші геополітичні умови, зробили присутність Московського Патріархату (в Україні – ред.) небажаною, і такою, що завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу. З цієї причини цілком зрозуміло, чому велика частина українського народу бажає церковного звільнення від Церкви, яка допомагає або навіть служить інтересам держави, яка перебуває в конфлікті з Україною”.

Ці слова Патріарх Варфоломій сказав на тлі заяв Патріарха Московського Кирила 27 травня у Страсбурзі, де очільник РПЦ скаржився на Україну та висловлював сподівання, що Росію повернуть до Ради Європи, незважаючи на окупацію Криму.

Comments are closed.