“Яко Другий Єрусалим на землі явися Київ” , – так згадує у літописі стольне місто давньоруський чернець Яків Мних.

І не дивно, адже після хрещення Київськї Русі столиця стала центром поширення Христової віри на навколишні землі, містом-святинею для східнослов’янського світу: Дніпро називали другим Йорданом, а собор Святої Софії – новим Єрусалимським храмом, нагадує ПЦУ у дописі на Facebook.

Святий Ярослав Мудрий продовжив справу свого батька святого рівноапостольного князя Володимира Великого і розбудовував місто, в якому кожна нова будова мала певний зміст і створювала образ Господнього граду.

Київ – другий Єрусалим

«Яко Другий Єрусалим на землі явися Київ», – так згадує у літописі стольне місто давньоруський чернець Яків Мних. І не дивно, адже після хрещення Київськї Русі столиця стала центром поширення Христової віри на навколишні землі, містом-святинею для східнослов’янського світу: Дніпро називали другим Йорданом, а собор Святої Софії – новим Єрусалимським храмом. Святий Ярослав Мудрий продовжив справу свого батька святого рівноапостольного князя Володимира Великого і розбудовував місто, в якому кожна нова будова мала певний зміст і створювала образ Господнього граду.Головний вхід до міста пролягав через Золоті ворота, які символізували браму до християнського царства. Тут також простежуємо зв’язок із Єрусалимом, оскільки саме через Золоті ворота Ісус Христос зайшов у це місто. Тож київська брама наче запрошувала Ісуса Христа увійти до Києва і благословити його. Зверху на воротах був розташований храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, який освячував простір міста і захищав його.Далі дорога вела паломника прямо до Софійського собору. Свята Софія прирівнюється до збудованого Соломоном Єрусалимського храму, де на «наріжному камені» містився ковчег завіту. Собор мав п’ять вівтарних апсид – символіка Христа та Чотириєвангелія, а покрівлю храму увінчували 13 куполів як символ Христа та 12-х апостолів. Такий символізм ніс у собі архітектурний образ Церкви небесної.Віряни впродовж багатьох століть ходили пішки на прощу до столиці, долаючи сотні кілометрів, щоб вклонитися святиням і відчути їхню благодать. І до Києва, і до Єрусалима паломники продовжують іти з молитвою, щоб отримати духовне очищення, відчути причетність до святинь та побачити місця, де творилася справжня історія. Запрошуємо і Вас здійснити прощу святими місцями 28 липня 2019 року разом із духовенством Православної Церкви України. #УкраїнськийХреснийХід вирушить від Софійского собору до Володимирської гірки у важливий для кожного українця день – 1031-шу річницю хрещення України-Руси. Святкуймо разом!

Опубліковано Православна Церква України Четвер, 18 липня 2019 р.

Головний вхід до міста пролягав через Золоті ворота, які символізували браму до християнського царства. Тут також простежуємо зв’язок із Єрусалимом, оскільки саме через Золоті ворота Ісус Христос зайшов у це місто.

Тож київська брама наче запрошувала Ісуса Христа увійти до Києва і благословити його.

Зверху на воротах був розташований храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, який освячував простір міста і захищав його.

Далі дорога вела паломника прямо до Софійського собору. Свята Софія прирівнюється до збудованого Соломоном Єрусалимського храму, де на «наріжному камені» містився ковчег завіту.

Собор мав п’ять вівтарних апсид – символіка Христа та Чотириєвангелія, а покрівлю храму увінчували 13 куполів як символ Христа та 12-х апостолів. Такий символізм ніс у собі архітектурний образ Церкви небесної.

Віряни впродовж багатьох століть ходили пішки на прощу до столиці, долаючи сотні кілометрів, щоб вклонитися святиням і відчути їхню благодать. І до Києва, і до Єрусалима паломники продовжують іти з молитвою, щоб отримати духовне очищення, відчути причетність до святинь та побачити місця, де творилася справжня історія.

Відтак ПЦУ зпрошує усіх охочих здійснити прощу святими місцями 28 липня 2019 року разом із духовенством Православної Церкви України.

Український Хресний Хід вирушить від Софійского собору до Володимирської гірки у важливий для кожного українця день – 1031-шу річницю хрещення України-Руси.

Comments are closed.