Церква в Україні має досить високий рівень довіри – 63%.
Про це йдеться в оприлюднених результатах дослідження, яке провела служба Центру Разумкова у період від 6 до 11 вересня 2019 року, передає РІСУ.
Судячи з опитування, президенту довіряє майже 80% українців. Також населення досить високо цінує роботу Збройних сил України (74%), волонтерів (69%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), Національної гвардії України (64%), Церкви (63%), Державної прикордонної служби (63%), добровольчих батальйонів (62%), уряду України (57%), Верховної Ради України (57%), ЗМІ України (56%), громадських організацій (52%), Національної поліції (51%).
Високий рівень недовіри своєю чергою мають ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), судова система загалом (72%), місцеві суди (66%), комерційні банки (65%), політичні партії (63%), прокуратура (61%), Верховний Суд (59%), Конституційний Суд України (56%), державний апарат (чиновники) (55%), НАБУ (54%), САП (53%), НАЗК (52%), Національний банк України (51%), Антикорупційний суд (50%), профспілки(49%).
Загалом же, повністю чи частково довіряють судовій системі лише 15%. Трішки більший рівень довіри мають місцеві суди (17,7%) та ВАКС (20,4%). Конституційному суду України та Верховному суду довіряють відповідно 25% та 23,4%.
Діяльність Кабінету міністрів України схвально оцінили 45% новообраної Верховної Ради України — 44%, фракції Партії “Слуга народу” у Верховній Раді України — 50%. Діяльність інших фракцій та депутатських груп у Верховній Раді України частіше оцінюється негативно: діяльність фракції партії “Європейська солідарність”» оцінюють позитивно лише 14%, діяльність фракції партії “Опозиційна платформа — За життя” — 17%, фракції партії ВО “Батьківщина” — 23% , фракції партії “Голос” — 23%.
Загалом було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі.
