Російський олігарх Костянтин Малофєєв, причетний до окупації Криму, нещодавно став заступником голови “Всесвітнього російського народного собору”, а тепер з благословення очільника РПЦ Кирила готує новий російський проєкт “Російська мрія”, який приходить на зміну провальному “руському міру”.
Деталі проєкту поки що невідомі, але, судячи з інтерв’ю Малофєєва, він буде спрямований проти демократичних цінностей і прав людини, з одного боку, та на укріплення інституту силовиків, з іншого. Основні інструменти – це збільшення кількості росіян шляхом пропаганди сімейних цінностей і дітонародження та робота із молоддю, яка з прихильністю ставить як до монархічного устрою, так і до Сталіна.
Патріарх Кирило і Костянтин Малофєєв
Крім того, особливий акцент робиться на поширенні російського впливу у країнах Європи шляхом підтримки ультраправих рухів та на країни “третього світу” – від Океанії до Африки – шляхом підкупу.
Новий російський проєкт прокоментував у Facebook релігієзнавець Юрій Чорноморець.
“Русмір став Російської ідеєю, а тепер і зовсім став – Російської мрією. І ще: “Згідно з останньою доповіддю ООН, в Росії до 2050 року залишиться 100 мільйонів людей. Росіян з них буде менше половини”. Він (Малофєєв, – ред.) ясно говорить, що це треба вирішувати. Ось вони і хочуть знайти десь мільйони людей, яких змогли б перетворити на росіян. Ось сенс їм воювати. Краще б знайшли інші способи вирішити всі проблеми – у Франції за трьох дітей платять стільки, що можна не працювати. Чому б не перейняти досвід?” – запитує Чорноморець у першій публікації.
У наступному дописі йдеться:
“Сьогодні з особливим заволенням читав про теорії російських вчених XIX століття про існування особливої цивілізаційно-культурної спільності: Греко-Слов’янського світу. Як ще звузилося коло претензій за ці півтора століття. Але все таким ще є завзяття когось підкорити, включити в свою орбіту та русифікувати.
За роки від кінця 19 століття США встигли завдяки внутрішньому розвиткові досягти небачених висот. За роки від кінця 20 століття Китай встиг стати тим, ким він став. Лише Росія все мріє та мріє, не роблячи найнеобхіднішого для забезпечення внутрішнього розвитку: не даючи можливості вільно творити, розвиватися, народжувати, виховувати, забезпечувати… І ніяк не поставиться критично до усіх своїх фантазій створити особливий світ, де не було потреби у простих речах – правовій державі, правах людини, соціальній справедливості.
На Патріархові Кирилові лежить причетність до всього цього збочення – завдяки і його особливим зусиллям Росія знову та знову втрачає історичні шанси на оновлення та оздоровлення. Конструкти фантазій змінюються, ідеологи та олігархи міняються, а суть залишається тою самою: самогубча пиша та гордість”.
