В період від 1946 до 1989 року УГКЦ була найбільшою забороненою Церквою в світі. 43 роки вона діяла в підпіллі. Усупереч волі священнослужителів і вірних, на “Львівському соборі” 1946 року було оголошено про її ліквідацію. Древні храми були забрані, єрархів ув’язнювали і відправляли на заслання, вірян змушували відмовитися від церковної традиції їхніх батьків, передає РІСУ.
Комуністична влада Росії не могла змиритися з існуванням духовної спільноти, що століттями формувала та зберігала українську національну ідентичність.
Тисячі вірних та духовенство УГКЦ зазнали репресій та гонінь. Ще від квітня 45-го року практично всі єпископи УГКЦ та кілька чільних настоятелів монастирів уже були у катівнях НКВС. Тисячі греко-католицьких священників опинилися у радянському концентраційному таборі ГУЛАГ. За інформацією Інституту історії Церкви (УКУ), протягом 1945–1946 років, НКВС арештував понад 800 греко-католицьких священників та єпископів, які були ув’язнені на термін від 10 до 25 років у таборах у Мордовії, Сибіру, Казахстані. Серед них і провідник УГКЦ Йосип (Сліпий), який керував Церквою із заслання протягом 18 років її підпілля.

Марш за легалізацію УГКЦ у Львові
У серпні 1987 року група духовенства УГКЦ та українські дисиденти написали прохання до Папи посприяти виходу УГКЦ з підпілля. Було зібрано десятки тисяч підписів мирян УГКЦ.
У травні 1989 року греко-католики оголосили голодування на Арбаті у Москві з вимогою легалізувати УГКЦ.
29 жовтня 1989 року УГКЦ вийшла з підпілля та повернула свій храм Преображення у Львові. Це була перша парафія, яка публічно вийшла з підпорядкування РПЦ. Департамент УГКЦ опублікував відео цієї історичної події з архіву Ярослава Лемика.
На відео можна побачити, як о. Ярослав Чухній під час літургії, замість імені Московського Патріарха, згадує Папу Римського Івана Павла ІІ, главу УГКЦ Патріарха Мирослава Івана Любачівського і митрополита Львівського Володимира Стернюка.
1 грудня 1989-го, після зустрічі Михайла Горбачова з Папою Іваном Павлом ІІ було дозволено офіційно реєструвати парафії УГКЦ.
Папа Іван Павло ІІ під час візиту в Україну проголосив блаженними 27 мучеників УГКЦ за віру, які постраждали саме в період переслідувань УГКЦ. Визнання цих 27 осіб – це визнання цілої Церкви, її духовного подвигу в ХХ столітті, того, що вона не побоялася кинути виклик тогочасній тоталітарній системі. Підпілля зберегло віру. УГКЦ вийшла з нього ще сильнішою і організованішою Церквою.
УГКЦ 27 червня вшанує своїх ісповідників віри та мучеників, яких беатифікував під час візиту до Львова св. Іван Павло ІІ.
Невдовзі Церква започаткувала новий процес. Імен у списку понад сорок, яких об’єднала віра і відданість УГКЦ.