Понад тридцять бань для волинських церков змайстрував тернополянин Олег Фандалюк, а всього по Україні – майже пів сотні. Цією справою майстер займається разом зі своїми синами, повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на Visnyk.lutsk.ua.
Рід Олега Фандалюка ведеться з Лосятина Кременецького району, що неподалік Почаєва. Його батько Лаврентій колись керував українською “Просвітою”, за що був висланий у російське Комі. Повернутися додому довго не міг. У цьому краї тайги та морозів Лаврентій навчився крити бляхою хати. Дружина їздила у Комі до коханого, аби підтримати. А звідти привезла в Лосятин сина Олега.
“Пізніше батько повернувся до нас, та вже довго не прожив. Він на засланні тяжко захворів, а тут помер, – згадує Олег Лаврентійович. – Але встиг навчити мене працювати з бляхою”.
Чоловік розповідає, що колись шоферував, але час від часу крив людям хати. Та коли розпався Радянський Союз, з’явилася думка почати відновлювати бані на храмах. Перший купол разом з найстаршим сином Володею, який тоді ще школярем був, поставив на церкві в Росії, куди їздили на заробітки.
Сини підростали, вже й менші стали долучатися до татової справи. Встановили Фандалюки баню на храмі в рідному Лосятині, тоді на інших церквах у своїй області, сусідній Волині і навіть на Миколаївщині.
За 28 років поклик душі переріс у велику і благочестиву родинну справу. Олег зізнається: щоразу, коли кожен їхній новий купол маківкою впирається у небо, відчуває на серці неймовірне тепло. Тішиться: “Ще одна церква з наших рук вийшла!”.
Гордиться Олег своїми синами. У кожному – Володі, Іванові та Ігорю – бачить гарного господаря, талановитого майстра. Просить у Бога для них здоров’я і духовної опіки. Розповідає, що повсякчас відчуває поряд Господню присутність. І те, що якось старший син, під яким на висоті 18 метрів провалилося риштування, залишився неушкодженим, називає не інакше як Божим провидінням.
Зараз хлопці трудяться над тритонним куполом для новозбудованого храму у селі Рудка-Козинська Рожищенського району.
