Православні серби й чорногорці на Святвечір, переважно в селах, традиційно палять «бадняк» – дубові гілки, які голова сімʼї вранці рубає в лісі. В Цетінє, давній столиці чорногорських князів, починаючи з 1994 року, палять два «бадняки»: біля одного вогню збираються віряни Сербської православної церкви, біля іншого – Чорногорської православної церкви (ЧПЦ), котру інші православні церкви вважають неканонічною. Біля вогнів співають і стріляють зі старовинних револьверів, йдеться у матеріалі “Радіо Свободи”.
В минулому святкування проходили без інцидентів, оскільки в містечку люди поважають один одного, незважаючи на те, до котрої церкви хто належить. Однак, цього року склалася вкрай напружена ситуація. Наприкінці грудня минулого року чорногорський парламент ухвалив новий закон про свободу віросповідання. Законом передбачається, між іншим, що церкви повинні довести свою власність над храмами, монастирями та іншим майном. У разі, якщо не доведуть, що це майно належало їм до 1918 року, то таке майно стає власністю держави. Адже, до згаданого року існувала незалежна чорногорська держава й автокефальна церква. Держава тоді була приєднана до новоствореного югославського королівства, а церква – до Сербської православної.
Сербська церква відкидає чорногорський закон
Ієрархія СПЦ вважає, що новий закон спрямований проти неї та що влада прагне позбавити її майна. В Подґориці та кількох містах щодня тривають протести за участю священників і монахів.
Протести проти чорногорського закону були влаштовані й у Белграді, Новому Саді та інших містах Сербії. В Белграді навіть підпалили прапор на будинку посольства Чорногорії.
Тому Святвечір у Цетінє святкували без традиційної толерантності й братньої любові. Прихильники СПЦ зібралися біля резиденції митрополита Амфілохія, а віряни ЧПЦ біля палацу колишнього чорногорського короля Ніколи. До перших долучилися лідери чорногорської опозиції, котрі виступають із просербських і проросійських позицій, також посол Сербії в Чорногорії Владімір Божович.
Кілька тисяч православних дивилися один на одного з ненавистю, деякі з них вигукували образливі слова. Відстань між двома будинками – трохи більше від ста метрів. Цю відстань заповнили кількасот поліцейських. Державні діячі та священники двох церков закликали віруючих святкувати як належиться – в любові, братерстві й злагоді. На щастя, так і завершилося. Протести СПЦ тривають щовечора в Подґориці, Нікшічі та ще деяких містах.
Премʼєр Маркович: «Щоби брати разом молилися в храмах»
Митрополит СПЦ Амфілохій, звертаючись до вірян у чорногорській столиці, новий закон назвав «братовбивчим», а тих хто його ухвалив – «безбожниками й ідолослужителями». Він закликав своїх прихильників збиратися на протести біля церков два рази на тиждень, у неділю й четвер. Оглядачі нагадують, що сербський митрополит у Чорногорії в девʼяності роки був завзятим прихильником сербського президента Слободана Мілошевича й виступав за «зʼєднання всіх сербських земель».
Митрополит ЧПЦ Михайло в своєму зверненні зазначив, що новий закон узгоджений з європейськими стандартами й додав: «Нехай цей закон стане основою справжніх релігійних свобод й істини для всіх віруючих людей і громадян Чорногорії на її європейському шляху».
«Чорногорському суспільству наразі найпотрібніше зʼєднання розділеного православного єства», зазначив у новорічному зверненні голова влади Чорногорії Душко Маркович. Він закликав, «щоби брати разом молилися в церквах і храмах, щоби не було бажаних і небажаних вірян» і висловив сподівання, що храми «не будуть тісними для жодної національної або громадянської спільноти». За його словами, новий закон слід вважати «новим початком співжиття й довіри, а не поділів».
Патріарх СПЦ Іриней та офіційний Белград надають беззастережну підтримку чорногорській опозиції й тим чорногорцям, котрі протестують проти нового закону. Президент Сербії Александар Вучич навіть заявив, що поїде «палити бадняк» із просербськими чорногорцями. Однак, він залишився в Белграді. Відносини між Сербією й Чорногорією на початку 2020 року набагато складніші, аніж були кілька місяців тому.
