Протоієрей Роман Асафов, настоятель храму на честь преподобного Серафима Саровського у місті Козятин Вінницької області, після переходу до ПЦУ у березні 2019 року змінив своє рішення та повернувся із покаянням до РПЦ в Україні (УПЦ МП).
Місцеве видання “RIA-Козятин” поспілкувалось з парафіянами і священником, щоб зрозуміти мотиви такого вчинку.
Неділя, 23 лютого, ранок. Ми на подвір’ї храму преподобного Серафима Саровського, що біля військкомату. Чекаємо вірян, щоб поспілкуватися з ними.
З церкви виходить жінка.
— Ви прихожанка цього храму? — запитуємо її.
— Я сюди приходжу, так.
— Ваш священник перейшов назад до “УПЦ”… — ми ще не встигли договорити питання, як наша співрозмовниця відмахнулася рукою і втекла.
Інша козятинчанка, яку ми зустріли трохи згодом, виявилася більш комунікабельною. На її думку, те, що отець Роман повернувся до Російської Церкви в Україні — не погано.
— Я думаю, що це не дуже погано, — каже жінка. — Тому що тут люди місцеві, які тут живуть, багато хто навіть не знає, що це — Київська Русь. Тут, де ми живемо. Туди вже далі, де Хмельницька область і за Хмельницьку область, то вже вважається західна Україна. А це Київська Русь. А Бог — він один. Просто називають по-різному. Наприклад, мусульмани кажуть Аллах. А Він то один. Це як вищий розум.
Під час нашої розмови на подвір’я храму заходить жінка.
— Слава Богу! Сьогодні 23 лютого. Хто в радянській армії служив, треба вітати, — каже вона.
— Навіть багато місцевих жителів кажуть: “Україна це, Україна”, — продовжує наша співрозмовниця. — Я кажу: “Правильно, Україна. Але це вважається Київська Русь”. Треба було в школі параграфи читати з історії. Багато людей не займалися цим.
Наша співрозмовниця попрощалася і пішла на Божу службу.
Парафія преподобного Серафима Саровського була зареєстрована як релігійна громада “Української Православної Церкви Московського Патріархату” ще 2000 року. Певно, козятинчани пам’ятають, що раніше храму не було, а службу правили у невеличкому приміщенні, схожому на вагончик.
У березні 2019-го отець настоятель храму Роман Асафов перейшов з РПЦвУ (УПЦ МП) до помісної Церкви – ПЦУ. Щоправда, релігійну громаду не перереєстрували. Згідно з інформацією аналітичної системи YouControl, церква значиться у реєстрах як храм “УПЦ МП” і найменування юридичної особи не змінювала.
Щоб наші читачі не плуталися, пояснюємо: Православна Церква України, або помісна утворена 15 грудня 2018 року. Адміністративний центр — Михайлівський золотоверхий собор. Це саме та Церква, яка отримала Томос про автокефалію. Натомість “Українська Православна Церква” заснована Російською Православною Церквою 1990 року. Адміністративний центр — Києво-Печерська лавра. Як стверджує Вікіпедія, ця Ццерква має невизначений статус від 15 грудня 2018 року.
Відтоді, як Роман Асафов перейшов до помісної Церкви, минув майже рік і настоятель храму преподобного Серафима Саровського вирішив повернутися до РПЦвУ. Новину про це розмістили на сайті Вінницької єпархії РПЦвУ 17 лютого.
“Настоятель храму на честь преподобного Серафима Саровського м. Козятин протоієрей Роман Асафов, який у березні минулого року перейшов до ПЦУ, звернувся до митрополита Вінницького і Барського Варсонофія з покаянним листом, у якому висловив щире покаяння у гріху ухилення в розкол та засвідчив намір неухильно зберігати вірність Богові та єдність з канонічною Церквою”, — пишуть на сайті Вінницької єпархії РПЦвУ.
Священник Роман Асафов (зліва) і митрополит Варсонофій (справа)
До речі, митрополит РПЦвУ Варсонофій вже встиг навідатися до храму з робочим візитом. Інформацію про це оприлюднили у суботу, 22 лютого.
“Владика поспілкувався з о. Романом та його сім‘єю, подякував за мужність та бажання служити Церкві Христовій, також архієрей передав необхідні для богослужіння речі”, — пишуть про приїзд Варсонофія.
Ми хотіли розпитати в отця Романа, чому він спершу перейшов до помісної Церкви, а потім повернувся в РПЦвУ. Але у єпархії йому заборонили давати з цього приводу коментарі.
— Єдине, що я можу сказати — це було рішення релігійної громади, — сказав отець Роман телефоном.
“Дуже шкода отця Романа”
Ми поцікавилися у Вінницько-Барській єпархії ПЦУ, що вони думають з приводу повернення отця Романа до РПЦвУ.
— Перш за все, треба зауважити, що релігійна громада храму преподобного Серафима Саровського, що в Козятині, формально до Православної Церкви України не перейшла, — каже ієромонах Софроній, прес-секретар Вінницько-Барської єпархії ПЦУ. — Там навіть не було відповідних зборів і ніхто нічого не проводив. Це було рішення священника, яке він особисто прийняв і особисто вирішив змінити. На відміну від наших братів, з якими ми колись були разом в Українській Православній Церкві Московського Патріархату, ми не обливаємо брудом і не посилаємо проклять і відлучень навздогін священникам, які вирішили повернутися в Московський Патріархат.
У помісній Церкві поважають рішення отця Романа. Проте його особову справу Вінницькій єпархії РПЦвУ передавати не поспішають. Адже сподіваються, що настоятель храму Серафима Саровського повернеться назад до ПЦУ.
— Насправді дуже шкода отця Романа. Бо в Українській Православній Церкві Московського Патріархату до його проблеми не будуть ставитися так лояльно, як у нас, — підсумував Софроній.
