У місті Почаїв Тернопільської області розташована Почаївська лавра РПЦ в Україні, її насельники хворіють на COVID-19 і, як у випадку з Києво-Печерською лаврою, дуже погано йдуть на співпрацю із владою. Радіо НВ взяло інтерв’ю у депутата місцевої міської ради Тараса Паляниці та дізналося, що відбувається у Почаєві.
— Чи відомо, що саме було джерелом розповсюдження коронавірусу у Почаєві? Кажуть, це лавра, це так?
— Це запитання краще спрямувати до епідеміологів, я не спеціаліст в епідрозслідуваннях, але разом із тим мене дуже дивують заяви прихильників і противників московського патріархату. Одні кажуть, що у лаврі коронавірусу немає, інші говорять, що у лаврі коронавірус є, що все пішло з лаври. Міський голова давав інтерв’ю і взагалі сказав, що це не лавра в місто занесла коронавірус, а люди в лавру принесли коронавірус.
Зараз поки що не можемо про це говорити, тому що не було проведено епідрозслідування і навряд чи його проведуть, тому що керівництво і духовенство Почаївської лаври не пішло на співпрацю з місцевою владою, з епідеміологами.
— На Великдень місто закривали, а які обмеження у місті зараз?
— До неділі були встановлені санітарні блокпости в межах міста, було заборонено покидати місто, заборонено в’їжджати в місто людям, які не мають місцевої прописки, не проживають, не мають фактів підтвердження, що вони проживають у місті.
Зі слів начальника Кременецького відділу поліції, ці блокпости втратили свою необхідність, тому що місцеві мешканці знайшли шляхи їх об’їзду, і немісцеві тими шляхами користуються для в’їзду в місто.
На сьогодні Почаїв живе як кожне містечко України, але треба враховувати, що ці пости, які стояли на в’їзді-виїзді в межах міста, зараз перенесені в межі району. Там вимірюють температуру, працівники поліції проводять роз’яснювальні бесіди, превентивну діяльність; просять зайвий раз не залишати місце проживання.
— А в самій Почаївській лаврі яка ситуація?
— У Почаївській лаврі є люди з явними ознаками коронавірусної хвороби, це насельники лаври, але знову ж таки, все упирається в те, що потрібно не вигадувати новий велосипед, не вигадувати якісь свої правила, не створювати ситуацію держави в державі, а потрібно піти на співпрацю, незважаючи на політичні погляди, на релігійні переконання. Провести тести, тобто протестувати всіх насельників лаври для того, щоби визначити, хто інфікований, у кого явні важкі ознаки хвороби — покласти їх на лікування, когось можна ізолювати і лікувати дистанційно. Ті люди, які там живуть, так само люди і потрібно проводити тестування, зробити точно так, як зробили у київській лаврі.
— А чому там не можуть провести тестування?
— Тому що не хоче керівництво Почаївської лаври. На сьогодні я маю інформацію, що намісник Почаївської лаври пішов на співпрацю з місцевою владою і зараз йдеться про те, аби проводити там тестування.
— А чому вони не співпрацюють, які взагалі стосунки між лаврою і містом?
— На жаль, я не знаю, чому керівництво лаври відмовляється співпрацювати, чому вони не хочуть. Щодо стосунків із містом дуже багато питань до місцевої влади. У Почаєві зараз створено громаду згідно з законом про децентралізацію, це не просто місто, це громада.
Але мене дивує той факт, що є можливості, є права зібрати згідно законодавства цей штаб і вирішити на місці: закривати, не закривати, приймати якісь рішення. Наразі рішення приймає Кременецька районна рада, комісія з надзвичайних ситуацій.
Мало хто з представників влади хоче мати якийсь стосунок до лаври, коментувати щось, тому що там одразу починається релігійна ворожнеча, одразу прихильники московського патріархату Почаївської лаври розуміють будь-які дії відносно Почаївської лаври як напади на церкву, вони трактуються тільки так. Не вдається з ними знайти діалогу, не вдається пояснити, тому будь-які дії в бік лаври сприймаються як якась агресія чи атака.
Вимальовується така позиція жертви, ніби «не чіпайте нас, ми церква, а тут ви хочете вплинути на церкву, а держава від церкви відділена». «Наші права утиснені», як вони дуже люблять говорити. Вони дуже вміють говорити про «гонения православия на Галичине». Це цитата, вони повторюють це постійно. Я думаю, що там відносини не складаються саме через такі моменти.
Голова Кременецької районної ради публічно заявляв, що у нього дуже гарні відносини з намісником лаври. Я не розумію, чому він ті відносини не використовує для того, щоби завезти на територію епідеміологів, щоби вони протестували. З величезними зусиллями Тернопільській обласній державній адміністрації вдалося домовитися, щоби провести дезінфекцію на території лаври силами ДСНС. Наскільки мені відомо, це заслуга нового голови адміністрації.
На сьогодні в лаврі зберігаються методи авторитарного управління, абсолютно всі рішення приймає намісник лаври. Той же намісник лаври був присутній, коли 1992 року силами ще тодішнього радянського КДБ (хоча Союзу вже не було) організували стихійний мітинг і вночі з келії вигнали намісника Якова, який підтримував Філарета; який виступав за те, щоб об’єднатися, створити українську церкву, молитися українською мовою, щоби лавра стала українською. І саме тому, я думаю, є якийсь такий фактор, що сьогоднішні насельники лаври бояться, щоби з ними не вчинили точно так, як вони вчинили з проукраїнською стороною, з тим же намісником Яковом.
— А ви гадаєте, таке взагалі можливо? Тому що, наприклад, у ситуації з Києво-Печерською лаврою складалося враження, що влада боїться їх чіпати.
— Так-так, є таке, і тут те саме спостерігається, тому що, я ще раз говорю, будь-які дії державних органів одразу сприймаються багнетами і одразу кидається: «держава має бути відділена від церкви, церква має бути сама по собі». Хоча церква дуже впливає і на місцеві вибори, і на парламентські, і на президентські.
Можемо спостерігати, що і Почаївську, і Київську лавру відвідують кандидати тих чи інших політичних сил, дуже часто вони мають ознаки проросійських. Як людина, яка має якийсь стосунок до місцевого самоврядування, до влади, то я вам говорю, що ніхто просто не хоче бруднити руки, ніхто не хоче влізати в це, тому що одразу починаються якісь релігійні війни, релігійні протистояння і не сприймається будь-яка увага в бік монастиря.
— Ви бачите якісь ознаки того, що епідемія в місті все ж таки буде послаблюватися?
— Не бачу. Якщо були блокпости, вони несли в собі не тільки обмежувальні заходи, а вони були встановлені зокрема для того, щоби чинити певний психологічний вплив. Щоб люди розуміли, що це серйозно, щоб люди дотримувалися карантину, сиділи вдома, не ходили без потреб по вулицях і громадських місцях.
У перші дні воно дало результат — люди багато що зрозуміли, сиділи вдома. Але потім якось воно ввійшло в норму, всі зрозуміли, що ці пости — це несерйозно, їх можна об’їхати. Якщо впродовж чотирьох-п’яти днів буде спостерігатися динаміка до зростання кількості інфікованих у Почаєві і навколишніх селах, то місцева влада буде звертатися до Тернопільської обласної адміністрації, відповідно, обласна адміністрація буде звертатися до Офісу президента, до уряду для того, щоб запровадити в регіоні надзвичайний стан.
Коли поставили ці блокпости, коли пішов стрибок цієї захворюваності та інфікування, це були результати Вербної неділі — пройшло сім-десять днів і почали з’являтися результати Вербної неділі. Наскільки так можна проаналізувати, не треба бути великим спеціалістом (вченим чи медиком, чи епідеміологом), зараз вже є результати великодніх богослужінь.
