Керуючий справами РПЦвУ (УПЦ МП) митрополит Антоній Паканич виправдав дії БПЦ МП, яка відмежувалася від народних протестних акцій у Білорусі.
“Коли в державі відбуваються заворушення і негаразди, з боку різних активістів часто можна почути звинувачення Церкви в тому, що вона не підтримує протестні акції. Але потрібно розуміти, що Церква вище, ширше і глибше будь-якої миттєвої політичної акції. Як правило, діти Церкви є серед всіх – і з одного, і з другого боку барикад. Тому, якщо Церква і виходить на барикади, то лише для того, щоб стати між протиборчими сторонами і закликати до миру”, – цитує митрополита Антонія pravlife.
“Коли людина бере участь в протистоянні, особливо в натовпі, вона часто радикалізується… А тут вже один крок до кровопролиття. У цьому Церква брати участь не може, і звинувачувати її в “бездіяльності” і “байдужості” здатна тільки людина, поглинена пристрастю боротьби”, – заявив Паканич.
Відомий релігієзнавець Дмитро Горєвой прокоментував для РІСУ реакцію РПЦвУ на події у Білорусі.
“Я погоджуюся, з митрополитом Антонієм у тому, що по обидві сторони є вірні Білоруської Православної Церкви. Однак саме це і повинно спонукати Церкву до активної позиції. Хіба не повинна Церква стати на захист тих, кого нещадно б’ють, калічать, мордують, гвалтують і врешті-решт вбивають? Якщо ні, то яка ціна такій Церкві? “Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди” (Мт. 5:13-14). Хіба така Церква може бути моральним авторитетом у суспільстві, закриваючи очі і ховаючи голову у пісок щодо відвертого знущання над гідністю та самою природою Божого творіння?” – запитує релігієзнавець.
Він пригадав митрополиту Антонію документ “Основи соціальної концепції РПЦ”, який діє на всій території РПЦ, і в Росії, і в Білорусі.
“Так ось, – нагадує Дмитро Горєвой, – там у главі ІІІ, розділ 5 (останній абзац) вказано, що “у разі неможливості підкоритися державним законам і розпорядженням влади Церква має право… звернутися до своїх чад із закликом до мирної громадянської непокори”. Тому фраза митрополита Антонія “если Церковь зовет на баррикады – это верный маркер того, что это уже не Церковь” – суперечить офіційній позиції УПЦ МП та РПЦ, а відтак є брехнею”.
Дмитро Горєваой пояснює таку позицію митрополита Паканича тим, що “Московському Патріархатові не вигідно підтримувати протести проти Лукашенка, оскільки той забезпечує проросійський курс у Білорусі. Тільки но білоруси розвернуться у бік Заходу, монополія на православ’я з боку РПЦ там почне хитатися”.
“Ми це бачили в Україні за часів Януковича. УПЦ МП в особі ярого ковід-дисидента митрополита Павла Лебідя клялась йому у “вірності до кінця”, бо боялися втратити проросійський курс. Ті ж самі побоювання зараз лунають і в контексті Білорусі. І це яскраве свідчення того, що Московський Патріархат, щоби не казали там в УПЦ МП, є провідником проросійської політики та геополітичного прокремлівського вектору”, – наголосив релігієзнавець.
