В Україні вперше у світовій практиці здійснили повну реконструкцію давньої ікони за зображенням на середньовічних печатках.
Про це розповіли на презентації ікони, передає кореспондентка Суспільного.
Йдеться про центральну ікону Чернігівської єпископії, яка належала сину Володимира Великого – чернігівському князю Мстиславу і зникла у XIII столітті — ймовірно, під час монгольської навали.
Реконструкцію здійснили за ініціативи Українського інституту національної пам’яті спільно з музеєм Шереметьєвих і видавничим домом “Антиквар”. Автором реконструкції став іконописець Андрій Комарницький, а наукове керівництво проєктом здійснював голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Як пояснив Алфьоров, ікона Спаса була центровим образом кафедрального храму Чернігівської єпископії, створеним орієнтовно на початку XI століття. Після зникнення жодних писемних джерел про неї не залишилося, однак у музейній колекції було знайдено три свинцеві печатки, на яких зображено цей образ. Саме вони й стали основою для реконструкції.
Під час реконструкції команда застосовувала порівняльний іконографічний аналіз давньоруських та візантійських пам’яток XI–XII століть: мініатюри Трірського Псалтиря, Остромирового Євангелія, мозаїк Софії Київської та ікони Аліпія Печерського.
Іконописець Андрій Комарницький відтворював ікону в традиційній техніці тетрахромії — обмеженій колористичній гамі, характерній для мистецтва Київської Русі. За його словами, робота тривала близько місяця й потребувала ґрунтовного дослідження тогочасної школи іконопису.
“Ми аналізували як давні, так і пізніші зображення Спаса, вивчали мініатюри, скульптури, мозаїки. Жест благословення, який видно на печатках, — надзвичайно рідкісний, і саме за такими деталями можна визначити часову належність первісного зразка”, — розповів Комарницький.
За його очільника УІНП, печатка виявилася старшою за заснування Москви більш ніж на сто років, що має не лише мистецьке, а й символічне значення — це ще один доказ давності української християнської традиції та державності.
Фінансування проєкту забезпечив видавничий дім “Антиквар”, який також готує тематичний випуск однойменного журналу, присвячений цій реконструкції.
Як повідомила директорка видавничого дому Ганна Шерман, 22 жовтня о 12:00 у Спасо-Преображенському соборі в Чернігові відбудеться презентація цього випуску та урочисте передання ікони до Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”.
Зазначають, що найближчим часом заплановано ще шість аналогічних реконструкцій інших втрачених українських ікон.
