Фахівець із соціології релігії, атеїст і автор великого дослідження про українську релігійність Максим Паращевін вважає, що думки і висловлювання священників не є святою правдою та неухильною вказівкою для вірян.
Ілюструючи свою тезу під час інтерв’ю Релігійній правді, Паращевін порівняв священника із сантехніком.
“Коли ви викликаєте сантехніка і він робить вам політінформацію, то ви слухаєте його “політичні розвідки” лише тому, що він зараз вам ремонтує труби”, – сказав соціолог.
На його думку, переважна більшість вірян розглядає священника саме під таким кутом зору.
“До нього ставляться як до професіонала, требовиконавця, наставника у духовних справах. Коли священник виходить за межі канонів чи компетенцій, його вплив не буде потужним”, – вважає Паращевін.
На зауваження про те, що у нинішніх реаліях важко повірити у критичне мислення вірян Московського Патріархату, соціолог сказав:
“Це навіть не критичне мислення, це питання уявлень про сфери дії. Це, до речі, те, що змінилося внаслідок модернізації. Диференціація: в домодерні часи релігія пронизувала все, вона була тісно пов’язана з політикою, економікою, з мораллю, разом із секуляризацію сфери розходилися реально й у свідомості людей. Я щойно вам цитував опитування центру Разумкова, яке містило запитання, що повинна робити релігія. Більшість респондентів відповіли: підтримувати мораль, забезпечувати релігійні взаємодії. Але переважна більшість зауважила, що релігія не повинна долучатися до розв’язання політичних питань”.
Також він звернув увагу на те, що під час опитувань велика частина людей зазначила себе як просто православні, без уточнень, що вони належать до якоїсь конкретної конфесії, а що ходять у будь-яку церкву і навіть не цікавляться, якого вона Патріархату, або ж зазначають, що взагалі не належать до церкви, мовляв, особисто взаємодію з Богом, сам собі православний (такий протестантський підхід).
“Але повертаючись до питання впливів Московського Патріархату. Безумовно, є спроби. Якщо брати Москву, я навіть у них не знаходжу зараз чітких підтверджень антиукраїнської риторики. У них все йде обережно, загальними фразами: кровопролиття слід зупинити, мир”, – говорить Паращевін.
На прохання прокоментувати той факт, що на літургії у храмах Моспатріархату в Україні читали молитву “против междуусобной брани” (громадянської війни), не згадуючи Росію як агресора, він сказав: “Це, безумовно, спроби впливу. Але спроба та бажання і можливості впливу — різні речі”.
“Та навіть посил про “междуусобную брань” не є суто церковним. Якщо я почну на площі доносити якісь речі, не факт, що мене сприймуть”, – додав соціолог.
Повна версія інтерв’ю з Максимом Паращевіним: “Спроби впливу РПЦ є. Але хіба їх сприймають?”
