У Національному музеї історії України відкрилася виставка до 400-ліття Київської митрополії «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.», повідомляє Музейний простір.
Відвідувачі зможуть побачити унікальні зразки золотарства, гаптування та малярства, стародруки й манускрипти, археологічні пам’ятки та гравюри. Зокрема, це пергаментні грамоти та хрест гетьмана Петра Сагайдачного, автограф митрополита Борецького та закладна дошка Анастасії Скоропадської, списки (копії) шанованих чудотворних ікон Братської та Почаївської Богородиць і вотивні привіски, антимінси Вселенського Патріарха Теофана, владик Йосифа Курцевича, Сильвестра Косова та багато іншого.
Федір Андрощук, генеральний директор НМІУ, зазначив: «Роль православ’я була визначною у формуванні руського народу та руської віри середньовічної України. Виставка присвячена 400-річному ювілею відновлення Київської митрополії. Проєкт є спробою за допомогою унікальних експонатів розповісти про ідеологічне конструювання тяглості між духовною спадщиною києворуського періоду, православним духовенством та українським козацтвом».
Куратор виставки – старший науковий співробітник НМІУ, кандидат історичних наук Ярослав Затилюк, бачить завдання проєкту не лише у представленні висвячення Йова Борецького. «Ми пропонуємо експозиційну розповідь про нащадків “церкви Володимира” в XVII–XVIII ст. Зокрема, про українське козацтво, яке 400 років тому з подачі київської церковної еліти стало асоціюватися із захисниками віри та володарями вітчизни», – наголосив він.
Чотириста років тому, в жовтні 1620 року, в Києві на Подолі сталася важлива подія. За активної підтримки козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним єрусалимський патріарх Теофан висвятив на київського митрополита Йова Борецького. Ця подія мала далекосяжний вплив та відобразилася в різних сферах. Київська митрополія, що обʼєднувала українські та білоруські терени, на середину XVII ст. стала чи не найпотужнішою з-поміж решти східних православних церков. Діяльність яскравого ґрона київських інтелектуалів допомагала формуванню власного обличчя української культури (від мови до повсякденних практик). Ангажування до церковних справ сприяло кристалізації козацької ідентичності та перетворення українського лицарства на «володарів вітчизни».
Виставка триватиме до березня 2021 року.
