На Балканах більше немає імперій, але у головах деяких політиків і кліриків досі живе ідея імперіалістичного панування великосербської держави і, відповідно, великої Сербської Церкви. Однак, більшість православного населення Північної Македонії все ж тяжіють до автокефалії.
Про це в інтерв’ю Релігійній правді розповів один з найвідоміших єпископів Македонської Православної Церкви, яка стоїть на порозі автокефалії, владика Партеній.
Єпископ Македонської Православної Церкви Партеній
“Хоча Королівство Югославія, головна політична сила якого полягала в гегемонії сербських правителів, давно перестало існувати, але сама ідея імперіалістичного панування не зникла. І що найбільше ранить і шкодить, так це те, що, по-видимому, деякі голови в Сербській Православній Церкві все ще живуть якимись уявленнями про велику Сербську Церкву часів Югославії, а також про якусь великосербську державу”, – сказав єпископ Партеній.
При цьому владика наголосив, що православне населення Північної Македонії бажає автокефалії, “бо в колективній пам’яті православного роду на наших землях глибоко укорінена пам’ять про стародавню автокефальну Охридську архієпископію, тісно пов’язану з Вселенським Патріархатом, яка протягом восьми століть наставляла народ в Спасительному слові Господа”.
Водночас Сербська Церква, нагадав єпископ, керувала македонськими єпархіями протягом мінімального часу, що сталося після сербської окупації Вардарськой частини Македонії 1918 року.
“Тоді місцеве вище духовенство було насильно вигнано, а велика частина македонського духовенства піддавалися жахливим переслідуванням, тортурам і вбивствам, що здійснювалися армією і жандармерією Королівства з благословення керівництва Сербської Церкви, про що є численні історичні документи та свідоцтва”, – зауважив владика Партеній.
Він додав, що після закінчення Другої світової війни сербське духовенство, яке покинуло країну на початку війни, “не наважувалося повернутися до новоутвореної Македонської держави, перелякане гнівом місцевих жителів, які бачили в цих людях не духовних наставників і пастирів, а найманців”.
“Простіше кажучи, тодішнє македонське духовенство і паства запекло боролися за недопущення повернення сербської церковної ієрархії в македонські єпархії, тим більше що та ніколи не задовольняла їхні духовні потреби, як личить Матері-Церкви, а лише служила інструментом сербізації”, – зауважив владика.
Така ситуація, пояснив єпископ, призвела до ініціативи відновлення Охридського архієпископства, що і сталося 1958 року.
Читайте більше в інтерв’ю єпископа Партенія “Проєкт “Сербська церква” в Македонії провалився”
