Всі Церкви в Україні страждають від пострадянського комплексу, комплексу рабства та меншовартості, однак, Революція Гідності стала рубіконом, який чітко показує, що імперські наративи і голос ненависті до інакодумаючих вичерпали себе в історії.
Про це заявив в інтерв’ю Релігійній правді капелан Майдану священник УГКЦ Михайло Димид.
Він нагадав, що тривалий час, ще задовго до Жовтневої революції, ідеологією Росії був імперський шовінізм, як духовна основа імперської надпотуги.
“Та хвороба ніде не поділася, а її деструктивний вплив продовжує поширюватися просторами, які російська пропаганда включає до “русского міра”. Згідно з цією ідеологією, існує обраний триєдиний російський народ, який начебто має особливу місію, і цей «єдиний народ» не може бути поділений на різні народи і держави”, – сказав священник Михайло.
Він зауважив, що коли Церква долучається до цієї пропаганди й одягається у “державницькі шати”, то це призводить до подальшої поляризації церковного і світського.
“Мені здається, що таким чином поводиться ієрархія колись УПЦ МП, а нині РПЦ в Україні. Колишній очільник відділу взаємозв’язків Церкви та суспільства Московського Патріархату Всеволод Чаплін, в статті “Недобрый голос Церкви” писав, що міфологізована православна свідомість намагається впізнати в президентові Росії візантійського імператора, а голос Церкви стає жорстким не лише стосовно суспільно-політичних проблем, а й у духовно-пастирських питаннях”, – нагадав священник.
На його думку, “Революція Гідності стала рубіконом, який чітко показує, що імперські наративи, голос ненависті до інакодумаючих та проголошення власної ексклюзивності вичерпали себе в історії і не можуть бути засобами комунікації між Церквою та суспільством”.
“Зараз ми всі свідомі того, що четверта Божа заповідь «Шануй батька твого і матір твою, і благо тобі буде, і довго будеш жити на землі» стосується і Батьківщини України, її землі, культури і мови”, – наголосив отець Михайло.
Він також висловив радість з приводу того, що в українського народу зараз відбуваються такі трансформації людської свідомості.
“Це щось надзвичайно позитивне, хоч і дуже болюче, і за це треба всім нам дякувати Богові і собі взаємно. Не легко повстати із рабства і стати вільною, відповідальною за себе та інших людиною. Ми на цьому шляху”, – наголосив священник.
