Священник Артем Бондаренко, який зараз служить у Німеччині, в Українській Церкві Вселенського Патріархату, розповів у ексклюзивному інтерв’ю Релігійній правді, як він вчився проповідувати українською мовою в храмі УПЦ Московського Патріархату і як його попросили піти.
“Опинившись в духовній академії в Лаврі, розуміючи, що вся моя освіта була в Москві, вся термінологія і всі книжки лише російською, я відчув, що мені потрібна практика саме україномовного християнства. Я став шукати, де мені навчитися проповіді. Я розумів, що я буду священником для українського народу. І для українського народу я мушу говорити проповідь українською. І я напросився до настоятеля Московського Патріархату в церкву біля автовокзалу.
Кажу: “Отче Мефодію, я хочу навчитися проповідувати українською. Я студент духовної академії, ще не маю сану, але дозвольте мені приходити до вас в церкву і під час акафісту по середах, я буду проголошувати проповідь українською мовою. Це потрібно мені самому, аби навчитися”.
І отець Мефодій, дуже хороший священник, мені дозволив. І я якийсь час, може з півроку, ходив в цю церкву і проголошував проповіді українською мовою: готував, писав і таким чином вчився. Тобто вчився самостійно, освіта в Лаврі не давала мені такої можливості. Так, ми проголошували проповіді як студенти, але то раз чи два на рік у студентській церкві. Звичайно, що цього недостатньо”, – розповів отець Артем.
За його словами, парафіяни нормально сприймали його проповіді, однак потім щось сталося.
“Усе було гаразд. А потім я не знаю, що сталося, чи хтось поскаржився, чи отець Мефодій сам так вирішив, бо він сам був російськомовним священником. І одного вечора він мені сказав: “Дякую тобі, Артеме, за проповідь, але не треба нам більше говорити українською, бо парафіяни у нас кияни, російськомовні, і нам це зайве. Може, десь в інших парафіях, на околицях Києва, а ми тут майже в центрі знаходимося і нам це не підходить”, – розповів священник.