УПЦ МП масово програє суди після рішення ВСУ по Сутківцях. Юрист пояснює, чому

Юристи УПЦ МП перекручують рішення Верховного суду, намагаючись запевнити усіх у тому, що нібито тільки представники їхньої конфесії мають право проводити загальні або парафіяльні збори і керувати релігійними громадами. Таким чином в МП сподіваються блокувати процес зміни канонічного перепідпорядкування, але марно.

Таку думку висловила адвокат Сніжана Чубенко, пояснюючи значущість рішення Великої палати Верховного суду у справі № 910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою села Сутківці Хмельницької області свого підпорядкування.

Сніжана Чубенко

Релігійна правда звернулась до юристки за коментарем після публікації на сайті УПЦ МП заяви їхнього головного юриста протоієрея Олександра Бахова, який звинуватив Предстоятеля ПЦУ Епіфанія у маніпуляціях та заявив, що згадане рішення стосується лише питання підсудності, і ніяк не є значущим для решти громад, що хочуть змінити юрисдикцію.

1. НЕ ДО ТИХ ПОЗИВАЛИСЯ

Чубенко пояснила, що своєю постановою Велика палата ВСУ не тільки розв’язала питання підсудності (такі справи має розглядати Господарський суд), а й вказала на помилку представників УПЦ МП, які атакували в судах саме місцеві ОДА і державних реєстраторів, вимагаючи визнати їхні дії незаконними і, відповідно, скасувати перереєстрацію громад.

Держреєстратор Вінницької ОДА Ігор Салецький виступає у суді за позовом представників УПЦ МП, 2019 рік

Справа в тому, пояснює юрист, що дії реєстратора є лише результатом певних подій, а саме: рішення загальних або парафіяльних зборів про зміну канонічного підпорядкування релігійної громади і прийняття статуту у новій редакції. Маючи на руках відповідні рішення, держреєстратор просто не мав права не перереєструвати громаду.

Крім того, зважаючи на те, що релігійна громада є юридичною особою, суперечки її членів щодо зміни підпорядкування, керівного складу тощо є внутрішньою справою цією юрособи, тож регулюються нормами корпоративного права.

З цього випливає, що представникам МП слід було б оскаржувати не дії держреєстратора, а самі загальні збори, ухвалені на них рішення щодо зміни підлеглості і перереєстрацію статуту у новій редакції, що і було зафіксовано як передумову звернення позивача до суду (п.86 постанови Великої палати ВСУ).

“Чітко висловлена позиція, що спір полягає не в реєстраційних діях, а в законності проведення зборів і всього, що стосується зборів і прийняття статуту у новій редакції. Таким чином, було висловлено правову позицію не лише з приводу підсудності, а й щодо змісту позовних вимог, можливості їх задоволення, можливості обрання того чи іншого способу захисту“, – наголосила Чубенко.

2. ГРОМАДА САМА ВИРІШУЄ, КОМУ ПІДПОРЯДКОВУВАТИСЯ

Правова позиція Великої палати ВСУ співвідносна з тими позиціями, які раніше висловлювалися Великою Палатою у даній категорії справ, в яких наголошується на тому, що ці спори стосуються внутрішньої діяльності релігійної громади.

Так, Чубенко нагадала, що подібна позиція була висловлена ВСУ у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в аналогічній справі № 598/157/15д, що слухалася у суді загальної юрисдикції (рішення від 27 січня 2020 року). З цієї правової позиції суду вбачається, що загальні збори й ухвалені ними рішення належать до рішень, які були прийняті всередині цієї релігійної організації.

“І висновок суду в цій категорії справ: рішення загальних зборів релігійної організації не порушують і не можуть порушувати прав жодної іншої особи. Тобто вони стосуються тільки тих людей, які їх ухвалили”, – зауважила Чубенко.

Збори Свято-Покровської парафії у селі Будераж Рівненської області за перехід до ПЦУ, 17 лютого 2019 року

Вона додала, що і тепер Велика палата ВСУ у справі господарського суду дійшла аналогічного висновку, який доповнює попередні.

“Чудова практика. Як для нас — це успіх. Визнання державою права людей на визначення своєї подальшої долі, канонічного підпорядкування. І найвищим керівним органом релігійної громади є не священник Московського Патріархату, не єпархія МП чи митрополія, і не сам Московський Патріархат на чолі з Кирилом, а все таки найвищим органом є загальні збори релігійної громади. Це найкраща правова позиція, яка могла бути висловлена нашою судовою системою”, – наголосила Чубенко.

3. МАСОВЕ ЗАКРИТТЯ СПРАВ ЗА ПОЗОВАМИ МП

Нинішня постанова Великої палати ВСУ є важливою ще й тому, що вона лягатиме в основу всіх інших рішень по цій категорії справ.

“Суди нижчої інстанції за законом зобов’язані враховувати правову позицію Великої палати ВСУ. Суд нижчої інстанції не позбавлений права відступити від такої правової позиції, але таке відступлення має бути обґрунтоване й аргументоване”, – пояснила адвокат.

Таким чином, після ухвалення цієї постанови МП світить програш за усіма тими позовами, в яких вони оскаржують дії державних реєстраторів, та необхідність запуску повторної хвилі судових розглядів.

Голова Синодального Юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов

Однак і тут час працює проти МП, адже позови у таких справах мають свій “термін придатності”. Після постанови від 6 квітня представники МП можуть піти двома шляхами — подавати позов у Господарський суд й розбиратися по корпоративному праву, якщо позивачем і відповідачем виступає юридична особа (строк позовної давності визначений в 1 рік після ухвалення рішення загальними зборами), або до судів загальної юрисдикції, якщо наприклад, священник МП позивається до громади ПЦУ.

У першому випадку Цивільний кодекс України передбачає річний термін для таких звернень. У другому — застосовується трирічний термін позовної давності.

“Наші переходи відбулися 2019 року, тому йде вже другий рік, а 2022-й — це вже три роки. Розуміємо потенційно, що максимальний термін — це літо 2022 року. Це вже буде кінець, коли закінчаться наші страждання”, – резюмувала адвокат Сніжана Чубенко, яка вже другий рік захищає громади ПЦУ у судах.