На медіаресурсі РПЦ в Україні (УПЦ МП) днями було опубліковано статтю, сповнену ненависті і наруги над Революцією гідності та загиблими на Майдані, а також зневаги до Глави УГКЦ Святослава.
Основою для публікації під назвою «Вбиті на Євромайдані рівні ангелам: богослов’я чи єресь» послужило висловлювання Верховного архієпископа УГКЦ Святослава з нагоди Дня гідності і свободи, в якому він прокоментував метафоричне порівняння загиблих борців за свободу і гідність з ангельським воїнством.
«Недаремно ми назвали наших героїв Майдану Героями Небесної сотні. Ми їх прирівняли до воїнства світла, на чолі якого вічно стоїть архистратиг Михаїл. Бо навіть коли їх було вбито, навіть коли, з людської точки зору, їхня боротьба у певний момент зазнала невдачі, все ж вони є переможцями. Адже віддати життя за високу мету, за добро Батьківщини, рідного народу – це завжди вчинок переможця», – сказав Глава УГКЦ.
Автори пропагандистського ресурсу, окрім того, що розвели довгі беззмістовні роздуми на тему відсутності справжньої ангельської природи у загиблих учасниках протестів на Майдані, також поширюють тези, які не мають нічого спільного зі здоровим глуздом. Наприклад, заявляють, нібито в Україні «популярна мантра «Наша релігія – націоналізм, наш пророк – Бандера».
Також автори заявляють, що загиблі бійці “Небесної сотні” могли мати різне віросповідання та моральні якості, через що нібито можуть вважатися недостойними тої шани, яку їм віддають.
При цьому пропагандистів осяює світла думка, що висловлювання Глави УГКЦ є метафоричним, образним відображенням думки, що після смерті людина долучається до чогось вищого, але вони чомусь одразу її відкидають, насміхаючись з того, що українці сприймають загиблих під час Революції гідності як представників “сил добра”, які протистояли злу.
Цікаво, що розмірковуючи про сакралізацію революцій, автори кидають камінь у город своїх годувальників з Москви, де досі лежать “мощі” вождя Жовтневої революції Володимира Леніна.
Також автори ставлять учасникам Революції гідності у провину втрачений Крим і війну на Донасі, чомусь не згадуючи, яка саме країна забрала одну частину української території та ініціювала збройний конфлікт на іншій.
