Головний супротивник УПЦ МП – не агресор, а Православна Церква України.
Таку думку висловила релігійна оглядачка Лана Самохвалова в матеріалі на Укрінформі.
За її словами, вижити, зберегти залишки іміджу та утримати парафії – головне завдання УПЦ МП.
“Як щоденний читач медіа, пов’язаних із УПЦ Моспатріархату, запевняю вас, що головний їхній супротивник – не агресор, а Православна церква України. Напевно, не ризикуючи воювати проти держави, там воюють із церквою, яка їй допомагає.
Утримувати парафії їм стає дедалі складніше. Так, за пів року війни до ПЦУ з МП перейшло стільки ж, скільки першого року після Томоса. За період окупації дехто зі священників поквапився виявити свою відданість росіянам, агітуючи мешканців села зустрічати окупанта із хлібом-сіллю. Тому, наприклад, спокійне Зазим’я, щойно Київщину було деокуповано, порушило питання про перехід до ПЦУ, без настоятеля”, – зазначає вона.
Експерт наголошує, що між церквами (ПЦУ та УПЦ МП) діалогу наразі немає і навряд чи це можливо, поки всі рупори Моспатріархату кричать про захоплення і педалюють риторику ненависті на адресу автокефальної церкви. Водночас УПЦ МП знову перебралася до привілейованих «партнерів» для влади.
“Між церквами та державою відносини складаються по-різному. ПЦУ державні органи, скажімо так, не заважають жити та служити. А ось УПЦ МП, скидається на те, знову перебралася до привілейованих «партнерів» для влади.
За будь-яких обставин, відсутність покарання для священника з Бородянки та багатьох інших – промовиста ознака того, що індульгенцію отримано. “Ми не хочемо православного джихаду, хоча всі знаємо про випадки їх зради”, – так мені пояснив свою лояльну позицію один із політиків, близьких до центрів прийняття рішень. Схоже більше на самовиправдання, аніж на страх джихаду”, – йдеться в матеріалі.
