В п’ятницю першого тижня Великого посту, на Літургії ранішосвячених дарів після заамвонної молитви читають канон святому великомученику Феодору Тирону, а після цього коливо, приготовлене з пшениці або рису, з медом і маком, благословляють та роздають вірним.
Чому це відбувається – пояснили в ПЦУ.
Встановлення цієї традиції сягає корінням IV століття. В 361-363 році правив імператор-язичник Юліан Відступник, який здійснював жорстокі гоніння на християн. Він наказав окроплювати в перший тиждень Великого посту всі продукти на ринках Константинополя ідоложертовною кров’ю. Такий вчинок правителя був виявом жорстокого глузування над християнською вірою, адже християнам треба «утримуватися вiд iдоложертовного, i крови…» (Діян. 15: 29). Тоді Константинопольському архієпископу Євдоксію явився уві сні святий Феодор і повелів оголосити християнам не купувати в ці дні окроплену ідоложертовною кров’ю їжу, а замість неї споживати варену пшеницю з медом – коливо. Таким чином коливо стало символом збереження християн від осквернення.
За Переданням, це чудесне явлення відбулося за 50 років після мученицької смерті святого Феодора Тирона. Він був вправним воїном, а його прізвище Тирон походить від латинського «tiro», що означає «новобранець», «рекрут». У ту пору воїни імператора були зобов’язані приносити жертви римським богам. Імператор також бажав, щоб і його вшановували, як бога. Феодор відмовився це зробити та відкрито визнав себе християнином. За це він був підданий жорстоким тортурам, проте не відрікся від віри Христової.
Багато мук довелося йому стерпіти за свою стійкість у вірі, зрештою, Феодора Тирона було спалено на вогнищі. Тіло мученика, яке залишилося неушкоджене вогнем, благочестива християнка Євсевія поховала у своєму будинку. Згодом мощі Феодора перенесли до Константинополя.
Пам՚ять святого мученика Феодора Тирона Православна Церква вшановує в суботу першого тижня Великого посту, а освячення колива в пам՚ять про його чудесне явлення архієпископу Константинополя – у навечір’я суботи, в п’ятницю.
