У день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці ми згадуємо величну подію: Архангел Гавриїл приніс довгоочікувану радісну новину, яка ознаменувала початок визволення людського роду від гріха та смерті, початок нашого спасіння.
Про це розповіли в ПЦУ.
Посланець Божий сповістив Пресвятій Діві Марії слова: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах» (Лк. 1: 28) – сповістив, що Вона стане Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу. В той момент можливість народження Спасителя світу залежала від того, чи захоче обрана Богом Отроковиця прийняти запропоновану Їй місію. І Вона погодилась: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1: 38).
Говорячи про значення цієї смиренної та лагідної відповіді, святі отці співставляли його за величчю з волевиявленням Христа, яке Він засвідчив під час моління в Гефсиманському саду: «Не як Я хочу, а як Ти» (Мф. 26: 39). Цей акт смирення і послуху, здійснений Дівою Марією, в церковній традиції протиставляється акту непослуху, що склав суть гріхопадіння наших прабатьків, Адама та Єви. Діва Марія як «Нова Єва» відкидає гріх «першої Єви», відкриваючи шлях до втраченого життя в єднанні з Богом. Через гордість у світ увійшло зло, а через смирення – прийшло спасіння.
Велика радість події Благовіщення полягає в тому, що людство і кожен з нас отримали можливість не залишатися у рабстві гріха та смерті, а спастися. І сьогодні, перебуваючи в скорботі й тяжких випробуваннях війною, але плекаючи надію на божественний благодатний захист, взиваймо: «Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором! Пресвята Богородице, спаси нас!».
